Кремль лякає Лукашенка, щоб швидше здавав незалежність – Статкевич

Росія розігріває громадську думку проти Білорусі – білоруські опозиціонери.
У Росії Білорусь звинувачують у зростанні націоналістичних настроїв та русофобії за аналогією з Україною. Білоруські політики в інтерв'ю Радіо Свобода прокоментували ситуацію з хвилею антибілоруських публікацій у російській пресі.

Кандидат у президенти Білорусі на виборах 2010 року Микола Статкевич звертає увагу на те, що, якщо збільшення інтересу до білоруської мови і культури виглядає з боку, як щось незвичайне, то це певним чином характеризує політику Олександра Лукашенка: «Якщо навіть те слабке просування назустріч білоруській мові в суспільстві сприймається ледь не як страшний злочин – це свідчення того, до якої ситуації Лукашенко і його підручні довели нашу країну, в яку ситуацію вони її поставили. 

Вони самі знищували нашу мову й історію, вони настільки привчили Росію до цього статус-кво, що якщо зараз у суспільстві починається природний інтерес до мови та історії, то в Росії це сприйматися як щось дивне і небезпечне. Абсолютно природна річ, що білоруси повинні говорити білоруською, що білоруси повинні знати свою мову, сприймається як смертельна небезпека».

З іншого боку, поява таких матеріалів – це ще й певний інструмент тиску Москви на Лукашенка, вважає Статкевич: «По-перше, це кремлівська влада трохи лякає Лукашенка, щоб був більш поступливим і швидше здавав незалежність, яку він і так дуже давно здає частинами. По-друге, про всяк випадок, якщо він буде стояти на своєму, вже готують матеріали, щоб викинути їх з маргінальних видань у телевізійні канали, якщо раптом доведеться доводити, що Лукашенка треба прибирати, тому що він щось гальмує зі здачею Білорусі», – говорить політик.


Голова Ліберально-демократичної партії Білорусі Сергій Гайдукевич закликає не звертати уваги на подібні публікації в російських виданнях: «У Росії завжди були сили, які ніяк не могли зрозуміти, що є суверенна держава, яка має власні інтереси, свою рідну мову та історію. Чомусь вважають, що Білорусь – це якийсь додаток Росії. Ну маячня ж!» – каже він і підкреслює, що не бачить у Білорусі жодної політичної сили, яка б готова була підтримати подібну риторику і пожертвувати суверенітетом країни.

Голова партії «Білоруський народний фронт» Олексій Янукевич вважає, що поява подібних публікацій – це стандартна інформаційна атака на Білорусь: «Це пов'язано з тим, що, з одного боку, Кремль хоче від Олександра Лукашенка домогтися більших поступок в економічних питаннях. З іншого боку, безумовно, в умовах тієї імперської ейфорії, яка сьогодні панує в Росії, це теж засіб розігріву громадської думки щодо Білорусі в контексті якихось можливих недружніх дій і заходів російського керівництва. Щоб громадська думка вже була розігріта і люди не думали, що, мовляв, білоруси – це наші найближчі брати, а ми тут з ними сваримося. Я думаю, що все це досить небезпечно».


Голова Об'єднаної громадянської партії Анатолій Лебедько підкреслює, що національна інтереси Білорусі всі повинні поважати, й треба бути готовими захищати їх: «Треба визнати, що ми, фактично, перебуваємо в стані інформаційної війни, яка точиться і яка буде тільки посилюватися. А це виклик і державі, і громадянському суспільству. Те, що громадянське суспільство поводити себе більш активно, активніше працювати з людьми, у яких не вистачає інформації, – мені це абсолютно очевидно».