Віталій Портников: «Недруги за бугром». Чому Путін боїться виборів
https://povnatorba.blogspot.com/2016/02/blog-post_966.html
Російський президент Володимир Путін розповів співробітникам ФСБ, що читає їхні звіти про те, що «недруги за бугром» активно готуються до осінніх виборів до Державної думи Росії. Правитель пообіцяв, що його країна захищатиме свої «національні інтереси», так що «недруги» до виборів допущені не будуть.
Не сумніваюся, що співробітники ФСБ можуть писати Путіну всяку нісенітницю. Це взагалі в традиціях російських спецслужб – лякати правителів змовою іноземних розвідок. Але Путін – сам виходець із цих же спецслужб і має розуміти, як куховарити подібні донесення. Чому ж він так боїться міфічних «недругів», здатних зіпсувати йому вибори?
Тому що ніколи не обирався в умовах конкуренції. Влада Путіна – не результат його політичної кар'єри. Путін просто отримав президентську посаду з рук свого попередника Бориса Єльцина. Рішення про те, що він стане главою держави, ухвалювали не виборці, а родичі президента і група олігархів. Головним мотивом було не допустити до влади групу конкурентів – прихильників іншого чекіста, Євгенія Примакова. Але ніяких дебатів навіть між Путіним і Примаковим ніколи не було. Примаков взагалі не брав участь у виборах президента Росії – його «зняли з дистанції» задовго до них. Путін взагалі ніколи ні з ким не конкурував. Ніколи ні з ким не дискутував. Ніколи не уявляв ніяких виборчих програм. Ніколи не проводив справжніх виборчих компаній. Він просто утримує владу, яку йому подарували.
Чому в такій ситуації Путін не повинен боятися виборів? Кремль ще до їх проведення розподіляє мандати в Державній думі, вирішує, хто буде депутатом, а хто ні і скільки відсотків голосів набере та чи інша з дозволених «партій». Та й не «партії» це, а відділи президентської адміністрації.
«Недруги» – на думку Путіна і його товаришів по службі з ФСБ – повинні влаштувати в Росії ту саму демократію, за якої імена депутатів визначаються громадянами, а не чиновниками. За якою може бути реальна конкуренція. І за якою може пройти в парламент хоч хтось із справжньої опозиції – тобто людина, яка не буде говорити те, що їй накажуть.
Путін розуміє, що навіть кілька таких людей можуть підірвати гнилу російську політичну систему – тим більше на тлі майбутнього соціального краху. Росіяни настільки відвикли від правди, що навіть кілька її таблеток можуть мати для підданих Путіна ефект антибіотика. І тоді лікування від пухлини авторитаризму і шовінізму піде швидше, росіяни самі зрозуміють необхідність демонтажу путінського режиму і покарання військових злочинців, які правлять їхньою країною.
Тому головна умова виживання Путіна і його камарильї – ані слова правди. І жодного опозиціонера в парламенті.
І тому в будь-яких спробах змінити ситуацію Путін бачить змову «недругів».
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
