Втомилися від української кризи? Тоді озброюйте Україну

Країна буде в безпеці лише у тому випадку, якщо зможе захистити себе самостійно

Західні політики, які вважають, що Мінські угоди запрацюють лише в тому разі, якщо Україна піде на певні конституційні та електоральні поступки, забувають про один ключовий момент: і вони, і Росія порушили Будапештський меморандум 1994 року, після чого питання власної безпеки стало для України пріоритетним.

Росія нахабно вдерлася до Криму та Східної України, порушивши меморандум. Крім того, до порушення Будапешта були причетні Сполучені Штати і Великобританія, оскільки їх гарантії суверенітету і територіальної цілісності України виявилися порожнім звуком. Санкції – це добре, але навряд чи їх можна вважати адекватною реакцією на російський імперіалізм.

Дивлячись на те, як порушується Будапештський меморандум, Україна вважає свій підхід до Мінських угод і будь-яких інших мирних угод все більш доцільним. За фактом, Мінськ інституціоналізує російське вторгнення і постійне втручання Росії у справи України. Неважливо, чи внесуть українці зміни до Конституції для надання окупованому Донбасу автономії, чи ні. Неважливо, чи буде тут проведено справедливі і вільні вибори. Важливо лише те, що Мінськ надає російським гібридним силам можливість зберігати контроль над окупованим Донбасом, а Росії – контроль над українсько-російським кордоном. РФ використовує будь-які можливості, щоб зазіхати на свободу, безпеку та суверенітет України.

Безумовно, Україна не може погодитися на такий варіант розвитку подій. Адже це означало б, що країна залишиться в тіні Росії наодинці зі своїми побоюваннями за суверенітет – так було останні 25 років. Бути вічним заручником імперської держави, яка невпинно вторгається до сусідніх держав, а також країни, яка анексувала частину української території, що явно не сприяє зміцненню безпеки України.

Після провалу Будапешта стало очевидно, що формальні міжнародні гарантії безпеки безглузді. Ніхто не збирається, та й в принципі не здатний гарантувати новий Будапештський меморандум. Але навіть, якщо б і був здатний, повірити в новий меморандум з боку України було б безглуздям.

Підпиши Путін документ, який гарантує безпеку України, власною кров'ю, Україна не змогла б повірити його слова. Брехня стала для російського президента звичною справою. Крім того, країна не може повірити і слова Заходу. Його тривале байдужість до питання безпеки незалежної України не сприяє впевненості в тому, що на цей раз США і Британія дійсно готові захищати її.

Членство в НАТО теж не вирішить проблеми. По-перше, в найближчій перспективі Україна не зможе його домогтися. По-друге, стаття п'ята Статуту Альянсу звучить досить неоднозначно. Починається вона сміливо: «Договірні сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі або Північній Америці буде розглядатися як напад на них в цілому». Але далі йде уточнення, що нівелює рішучість першої частини статті: «Вони погоджуються з тим, що у разі якщо подібний збройний напад буде мати місце, кожна з них, в порядку здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону, визнаного Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій стороні, або Договірним сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного здійснення такої індивідуальної або спільної дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення та збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні».

Іншими словами, Україна буде в безпеці тільки в тому випадку, якщо зможе захистити себе сама.

Оскільки ядерна зброя лишається поза обговоренням, безпеку можна забезпечити лише необхідними збройними силами. Перемагати Росію не потрібно. Україна лише повинна бути в змозі стримувати Москву від подальших імперіалістичних зазіхань на українську територію.

Тільки-но Україна буде впевнена у власній безпеці, з'явиться поле для пошуку компромісу та проведення переговорів. Мінські угоди знову стануть дієвими. Можливо, сильна і захищена Україна навіть погодиться на нейтралітет.

Тільки захищена Україна підпише заключні угоди, розроблені Росією й Заходом. Захищена Україна – це сильна у військовому плані Україна. Жодна угода Заходу з Росією не запрацює доти, доки не врахує виправдані побоювання України з приводу власної безпеки.

Україна вже продемонструвала величезний прогрес. Навесні 2014 року країна мала лише 6 тис. військових, готових до бою з Путіним і його гібридними силами. Незважаючи на те, що далеко не ідеальне «перемир'я» постійно порушується російськими військами та призводить до щоденної загибелі українських солдатів, це тактична перемога ВСУ. Україна програла кілька битв, але вона фактично виграла війну - принаймні, на даний момент – зупинивши російські збройні сили і 35-тисячну армію сепаратистів.

Тепер Україні необхідно наростити сили, щоб мати можливість зупинити повномасштабне вторгнення Росії. Хоча масштабна наземна війна призведе до жорстокої партизанської боротьби та величезних втрат серед росіян, набагато краще стримувати Росію, ніж втягувати її в трясовину. Для стримування Росії Україна повинна бути в змозі зупинити російську авіацію і танки.

Озброїти Україну – наростити її військовий потенціал для того, щоб вона змогла захистити себе, але при цьому не загрожувати Росії – єдиний спосіб забезпечити довгостроковий мир. Чим швидше Захід зрозуміє це, тим швидше Будапешт забудеться, як страшний сон, а Мінські угоди або інші домовленості, які будуть підписані після Мінська, отримають реальний шанс встановити мир.