У New York Times з'явився ще один жорсткий матеріал про українську корупцію

В Україні скандал із "панамськими документами" привертає більше уваги, ніж будь-де у світі.

У серпні 2014 року, коли українські військові опинилися в пастці "Іловайського котла", президент Петро Порошенко відкривав офшори на Британських Віргінських островах. У той час, коли молоді люди вмирали, щоб захистити Україну, їхній головнокомандувач шукав усі можливі способи, аби уникнути податків зі своєї бізнес-імперії. Про це йдеться в колонці журналіста New York Times Олівера Баллоу.

Але файли Mossack Fonseca можуть розказати навіть більше: український політикум, вже починаючи з перших днів незалежності почав зберігати свої активи в офшорах. У 1998 році – приблизно в той час, коли загиблі солдати під Іловайськом, ймовірно, тільки пішли в школу – українські політики продумували корумповані схеми.

Важко окреслити точні розміри української корупції. Якщо б медична допомога належним чином фінансувалася у цій країні, можливо, темпи поширення епідемії ВІЛ в Україні не були б одними з найвищих у світі. Якби українські лідери не були настільки жадібними, можливо, не було б і двох революцій. Та й маючи кращі військові потужності країна змогла б захистити Крим. Як бачимо, корупція в таких масштабах може спаралізувати будь-яку державу, не кажучи вже про таку крихку, як Україна, повідомляється у статті.

Але провина лежить не тільки на недобросовісних українцях. Такої масштабної корупції не було б і без офшорних центрів у Панамі. Тут треба розуміти, що офшорні юрисдикції – це тільки "трубопроводи". Через них зливають гроші, але гроші там не залишаються. Якщо ви вирішили вкрасти мільйон доларів, то тримати ви їх, напевне, вирішите в більш безпечному місці, ніж Панама. Скоріше за все, ви захочете тримати гроші десь на Мангеттені, у Цюріху чи в Лондоні, аби насолодитися власною "поважністю".

Україна намагається побороти цю корумповану систему. В кінці 2014 року був прийнятий закон, згідно якого українські компанії повинні оприлюднювати інформацію про те, хто дійсно володіє ними або контролює. Такі країни, як Великобританія, Норвегія і Данія вже слідують цьому прикладу і вимагають від компаній розкривати кінцевих власників, так званих бенефіціарів. Але цей закон не може "запрацювати" в одну мить, тому що головний "підтримувач" корупції в Україні не Mossack Fonseca, і навіть не Панама – це Захід. Поки світовим клептократам буде дозволено використовувати анонімні корпорації для купівлі яхт та пентхаусів, їх адвокати і далі будуть продовжувати використовувати офшорні схеми від штату Делавер аж до Сейшельських островів.

Якщо ж західні країни почнуть вимагати прозорості про корпоративну власність, шахраї перестануть ховати свої гроші на Заході.

Нагадаємо, 3 квітня про причетність Порошенка до тіньових операцій заявили розслідувачі OCCRP. Наразі претензії до президента полягають у приховуванні факту створення компаній в офшорі.