Тимошенко, вочевидь, розраховує цього літа використати Надію Савченко в якості агітбригади №1

Цими вихідними у полтавському райцентрі Лохвиця сталася цілком пересічна політична подія – партія Юлії Тимошенко "Батьківщина" організувала мітинг на підтримку свого кандидата в народні депутати на довиборах по місцевому мажоритарному округу Руслана Богдана. 

Ніхто цю акцію і не помітив би, якби не одна деталь – першу скрипку в цьому політичному дійстві грала звільнена 12 днів тому з російської буцегарні Надія Савченко.

Її приїзд до провінційної Лохвиці був завчасно прорекламований в стилі українського шоу-бізнесу, і викликав чималеньку цікавість у місцевих мешканців – не кожного дня у Лохвицях можна побачити медійну зірку такого масштабу. То ж і не дивно, що після офіційної частини місцеві журналісти обступили Савченко, лохвичани активно селфилися з героїнею.

Що стосується безпосередньо мітингу, то тут пані Савченко запевнила присутніх, що вірить пану Богдану, хоч знає його "не так давно", бо той простий хлопець. "Побачивши його я одразу йому повірила. Він такий саме як ми з вами – простий хлопець з народу. Тож, якщо йому повірила я, повірте і ви", - звернулася Савченко до виборців.

Наскільки простий хлопець з народу Руслан Богдан – питання, звісно, дуже дискусійне. Власне, скандалів, пов'язаних з цим політиком цілком достатньо, не рахуючи навіть цілком висмоктаного з пальця "педофільного скандалу в Артеку" семирічної давнини. І річ навіть не в тому, що формально Савченко не мала права агітувати за Богдана, оскільки той поки не є офіційно зареєстрованим кандидатом в народні депутати. Нас в цій історії цікавить не Богдан та його депутатські перспективи, а сама Надія. Як бачимо, Юлія Тимошенко (якої до речі в Лохвиці не було) почала використовувати бренд "Надія Савченко" одразу і по повній. І якщо така поведінка Юлії Володимирівни цілком зрозуміла і виправдана, то сама Надія, як бачимо, ніяк не пручається використанню себе та свого імені в якості такого собі циркового ведмедика "Батьківщини", якого возитимуть від міста до міста. І це при тому, що одразу по поверненні Савченко в Україну складалося геть протилежне враження. Тоді здавалося, що Надія принаймні не квапитиметься з політиканством, а Юлії Володимирівні буде вкрай непросто шукати з героїнею-льотчицею спільну мову.

Що ж означатиме перекваліфікація Савченко в політичні агітатори? Для самої Надії – це, перш за все, початок кінця всенародної любові, адже ставлення до Тимошенко і її політичної сили досить неоднозначне і багато хто уже змінив прихильність до Савченко на, якщо не на ненависть, то на щось на кшталт політичної гидливості. Доказом чого є пости типу "Савченко померла у Лохвиці", які уже можна знайти у "Фейсбуці".

Тим не менше, пробна куля запущена і вочевидь Савченко стане головною агітаційною зброєю Тимошенко у боротьбі за вакантні округи. І в найближчому майбутньому Надія поїде і в інші поля агітувати уже за інших кандидатів.

Наскільки успішною буде Савченко в якості польового агітатора покажуть довибори і, якщо кандидати від "Батьківщини" не виграють, то Тимошенко отримає чудовий привід звинуватити владу в фальсифікаціях та похитати ситуацію у країні. Мовляв, якщо такий моральний авторитет та совість нації відкрито підтримувала нашого кандидата, то програти він аж ніяк не міг, а значить все фальсифіковано. І особливої ваги такі звинувачення набудуть, якщо їх озвучить "сама Савченко".

З іншого боку, сама участь в агітації за конкретних кандидатів (а всі вони аж ніяк не безгрішні) добряче попсує Савченко імідж безгрішної Жанни Д'арк, що буде тільки на руку Юлії Володимирівні, яка могла б побоюватися Савченко як конкурента за народну любов. І якщо, попри агітацію від самої Савченко, кандидати "Батьківщини" програють, це означатиме, що не така вже Надія популярна та авторитетна, і Юлія Володимирівна може спати спокійно, не хвилюючись втратити корону першої леді української політики.