Ким був Павло Шеремет: Особистий ворог Лукашенка та друг Нємцова

Шеремет отримав економічну освіту та починав свою кар'єру із банківської справи. 

Однак уже у 1992 році консультантом економічних програм Білоруського телебачення. Незабаром став ведучим щотижневої аналітичної програми "Проспект" Білоруського ТБ.

У 1996 році працював головним редактором "Білоруської ділової газети". У тому ж році був призначений завідувачем білоруським бюро Громадського російського телебачення (ОРТ, нині — Перший канал) і власним кореспондентом ОРТ по Білорусі.

На російському ОРТ Шеремета працював із оператором Дмитром Завадським, який бесслідно зник у липні 200 року. З офіційною інформацією, журналіста вбив колишній спецпризначенець Ігнатович, який зараз відбуває довічне ув'язнення

У Білорусі Шеремет мав репутацію "особистого ворога" Лукашенка, через що свого часу навіть опинився у в'язниці. Зокрема, у липні 1997, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був заарештований за звинуваченням у "незаконному перетині кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і в незаконній журналістській діяльності". Його засудили до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку, у в'язниці він провів три місяці. Загалом Шеремет тричі був заарештований у Білорусі.

У 1998 році Шеремет почав працювати на Росії. Він став спеціальним кореспондентом програм "Новости" і "Время" дирекції інформаційних програм ОРТ, а в січні 1999 зайняв пост шеф-редактора російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми "Время".

У 2000 році Шеремет пішов з новинних програм та продовжив працювати на Першому каналі вже як автор документальних фільмів і спеціальних проектів в рамках інформаційних програм. Остаточно пішов з телеканалу 2008-го року.

фото УНІАН

У 2005 році за ініціативою Павла Шеремета був заснований незалежний білоруський інформресурс "Белорусский партизан", де працювали журналісти, які були змушені виїхати із країни.

Попри те, що журналіст уже тривалий час працював на Росії та мав російське громадянство, білоруські спецслужби знову згадали про нього у 2010 році, відібравши у нього громадянство.

У 2011 році Шеремет деякий час працював ведучим передачі на телеканалі РЕН ТВ. З вересня 2013 по 2014 працював ведучим на Громадському телебаченні Росії. Блог на "Українській правді" Шеремет завів у 2012 році.

Шеремет був прихильником Майдану, публічно засуджував російську агресію Росії проти України та розвінчував міфи про Україну, створені російською пропагандою. Зокрема, у квітні 2014 року взяв участь у конгресі "Україна — Росія: діалог". Підтримував дружні відносини із російським опозиційним політиком Борисом Нємцовим, якого вбили під стінами Кремля.

Новина про загибель Павла Шеремета сколихнула український інформпростір в середу вранці, 20 липня. На розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві вибухнула автівка, у якій перебував журналіст. Ця машина належала керівнику "Української правди" Олені Притулі, але її в машині не було.

Шеремет є одним з авторів книги "Випадковий президент", присвяченої режиму президента Білорусі Лукашенка, а у 2005 році написав книгу "Пітерські таємниці Володимира Яковлєва" про нових російських політиків з Санкт-Петербурга. У 2009 році вийшла його книга про Саакашвілі, про шестиденну війну в серпні 2008 року, про російсько-грузинські відносини "Саакашвілі\Грузія. Загиблі мрії". Журналіст також є автором 30 документальних фільмів.

Він також отримав ряд нагород за свою журналістську та правозахисну роботу – у 1998 році отримав премію Міжнародного комітету захисту журналістів за внесок у розвиток свободи слова, а у 2002 році став лауреатом премії ОБСЄ за демократію та за захист прав людини в галузі журналістики.

Сьогодні вранці в центрі Києва машина, в який їхав Шеремат вибухнула, журналіст загинув на місці. За попередньою версією слідства, хтось заклав в автівку бибуховий пристрій.