Чому Янукович так засумував за українським телебаченням

Зважаючи на "успіхи" правоохоронців у справах Януковича, публічний допит президента-втікача цілком може стати "виставою одного актора"

Вчорашня заява екс-президента України Януковича, який чи то нарешті відважився розповісти всю жорстоку "правду про Майдан", чи то "примусив український суд себе вислухати", виглядала, звичайно, невдалим жартом.

Що, втім, не завадило багатьом читачам задуматися – а що б це мало значити?

З одного боку, намір "розповісти про розстріли на Майдані" можна сприйняти як бажання Віктора Федоровича нагадати Путіну, українцям і самому собі, що він все ще живий. Що його слова іще передруковують ЗМІ, у нього є ще ну нехай не свій власний Мінюст, але принаймні свій адвокат (який бачився з ним більш ніж три місяці тому), і щось в цьому світі від нього ще залежить. А його фантастичні і загальновідомі фантазії, ймовірно, будуть слухати українські та російські судді, а не українські чи російські психіатри.

Це бажання є цілком природнім для всякої людини, яка боїться смерті і забуття. А коли її безбідне існування на ростовській дачі ще й залежить від виконання бодай химерних і смішних, але все-таки відверто антиукраїнських акцій, то стосовно мотивів Віктора Федоровича жодних запитань немає. Натомість нічого направду нового стосовно подій тієї зими Віктор Федорович сказати, звісно, не зможе. Інакше давно б уже сказав.

На тому можна було б і поставити крапку в усій цій історії, якби не один момент.

Який полягає в тому, що Янукович – і його російські куратори – розраховують влаштувати перед суддями і камерами ЗМІ (і не тільки українських та російських ЗМІ) чергову маленьку виставу одного актора про відсутність в України вагомих і процесуально достовірних доказів ролі Януковича в подіях на Майдані. Що вкотре, на їхню думку, поставить під сумнів легітимність зміни влади у нашій країні.

І найсмішніше, що це їм може вдатись, якщо, звісно, відеодопит з рештою відбудеться. Бо протистояти Януковичу на цьому допиті буде не народ на Майдані, не які-небудь юристи-волонтери, а кадрові працівники українських слідчих і правоохоронних органів.

Саме тих органів, які 22 липня 2016 року зуміли-таки заарештувати "цінності Януковича з його мисливського будиночка в Сухолуччі". І того ж дня переконати Міністерство фінансів України, що закладені в бюджет 7,7 мільярдів гривень від конфіскації коштів злочинного режиму цього року до бюджету ще не повернуться. Це за два з половиною роки після відомих подій, якщо що.

Чи зможуть вони в ході допиту продемонструвати беззаперечну причетність екс-президента до кривавої бійні у Києві? Питання вкрай неоднозначне.

А нам, громадянам України, непричетним до слідства, залишається сподіватися на те, що відеодопит Януковича, за яким уважно стежитимуть не тільки в Москві та Києві, але, не виключено, і в Брюсселі та Вашингтоні, не стане черговим неприємним епізодом війни зі злочинним режимом. Війни, блискуче виграної українською вулицею і ганебно програної українською правоохоронною та слідчою машиною.