Доімперилися. Чому Іран прогнав ВПС РФ зі своєї бази
https://povnatorba.blogspot.com/2016/08/blog-post_299.html
Для Росії іранська база Хамадан мала не тільки стратегічне значення для війни в Сирії, але і геостратегічне - для виходу до Перської затоки та Індійського океану
Тегерану не сподобалося, що з його ласку Москва влаштувала великодержавне шоу
Російські дальні бомбардувальники почали використовувати іранську військово-повітряну базу «Хамадан» як мінімум два тижні тому: перше повідомлення на цю тему російські ЗМІ поширили ще 16 серпня. Як випливало з сюжету, літаки та обслуговуючий персонал вже перебували там. Тому, мабуть, фактичне використання «Хамадана» (захід Ірану) почалося ще раніше.
Для чого ця база знадобилася військовим, зрозуміло. По-перше, у неї дуже довга ЗПС, що дозволяє злітати і приземлятися на «Хамадані» літакам стратегічної авіації (на сирійському «Хмеймімі» в Латакії це неможливо). По-друге, іранська база розташовувалася набагато ближче до Сирії, аніж російські аеродроми. Це давало змогу бомбардувальникам брати на борт на 40 відсотків більше бомб і ракет, не обтяжуючи машини додатковими підвісними баками для палива. Вогнева міць та швидкість реагування дальньої авіації значно підвищилася.
Настільки цінний актив генерали, поза всяким сумнівом, хотіли б залишити в таємниці й недоторканності якомога довше. Зрозуміло, що іноземні розвідки рано чи пізно дізнались би про нього, але якийсь час можна було б використовувати іранську базу відносно спокійно, не привертаючи зайвої уваги. Але ці плани були торпедовані досить несподіваним опонентом: Кремлем.
В адміністрації президента РФ, очевидно, вирішили: пропагандистський ефект від новин про використання бази в Ірані буде настільки потужним, що генерали можуть і пережити деяку публічність. Хіба не жарт: востаннє ще радянський контингент був розміщений в Ірані під час Другої світової війни. З того часу жодній іноземній державі Тегеран не дозволяв розміщувати у себе військові контингенти. Навіть більше, геостратегічно, Іран – це вихід до Перської затоки та Індійського океану. Чим не відповідь тим росіянам, хто скаржиться на відсутність грошей? Зате наша дальня авіація борознить небо від Середземного моря і до кордонів історичної Індії!
Прес-секретар міністерства закордонних справ Ірану Бахрам Касімі заявив про відхід російських військових з бази Хамадан
Крім того, для кремлівського керівництва немає нічого приємнішого, аніж потуритии американців. А реакція Білого дому на використання росіянами іранських баз була швидкою та передбачувано негативною. Здавалося б – лише плюси. Але, як це часто буває у сучасного російського керівництва, забули поцікавитися думкою сторони, яка приймає.
Мабуть, у Кремлі вирішили, що на фестивалі імперського великодержавництва іранці повинні тихо радіти, що їм відведена роль центральної декорації. А це було фатальною помилкою, якої можна було уникнути, якби в процесі прийняття рішень крім пітерської шпани брав участь хоча б один фахівець з Ірану.
Поява в російському ефірі сюжетів майже колоніальної тональності, в якому іранцям відводилася роль аборигенів, котрі зустрічають «білих людей» з шайтан-машинами, сильно зачепила не лише простих жителів, але й керівництво країни, яка вважає себе однією з найдавніших цивілізацій планети. В іранському парламенті тут же нагадали уряду, що конституція країни забороняє надання її території для розміщення будь-яких іноземних військ, навіть миротворчих.
Скандал почав швидко розростатися, після чого спочатку МЗС Ірану, а потім і його Міністерство оборони заявили, що використання росіянами бази «тимчасово припиняється». При цьому міністр оборони, на відміну від стриманих дипломатів, дав волю почуттям, звинувативши росіян в пристрасті до показухи, бажанні представити себе неймовірно великими, а також хизуванні і зайвій браваді. Поводилися б скромніше, не хвалилися б на весь світ своєю величчю, літали б з бази «Хамадан» і досі. Ну а якщо хочете дешевого піару, то це – в інше місце.
Російське керівництво в цій ситуації зробило неправильно майже все. Зокрема, Кремль обрав дуже неправильний час, щоб хвалитися своєю дружбою з іранцями перед США. Річ у тому, що останні два тижні серпня має вирішитися питання про переведення Тегерану півтора мільярди доларів, заморожених на американських рахунках ще з часів Ісламської революції 1979 року. Поява російської бази в Ірані поставила під загрозу не тільки врегулювання грошового питання, але й інші аспекти нормалізації відносин – від політико-дипломатичних до торговельно-економічних. Повне зняття американських санкцій для Ірану незмірно важливіше, ніж кілька російських літаків. Вигнання з авіабази ВПС РФ «Хамадан», цілком можливо, стало частиною угоди з США. (Хоча гордий Тегеран, звісно, ніколи цього не визнає).
Нехай там що, Кремль вкотре продемонстрував, що з міркувань досить безглуздого піару готовий поставити під загрозу власні абсолютно реальні геополітичні та військові інтереси. І, як ведеться в таких ситуаціях, зазнав досить принизливої поразки. Російські літаки, льотчики і наземний персонал вже покинули іранську авіабазу.
Так їм і треба!
