Правда i мiфи про воду

Протягом життя людина випиває щонайменше 54 тонни води!

Нещодавно натрапила на оголошення, де розхвалювали властивості кремнієвої води. Мовляв, допомагає позбутися ста недуг. Варто лишень кинути 50 грамів кремнієвих камінців у трилітрову банку з водою, настояти їх два-три дні — і жива структурована вода, що може не псуватися місяцями, готова.

Знаю багатьох людей, котрі вірять у дивовижний ефект не тільки кремнієвої, а й талої води: кожен новий день вони починають саме зі склянки замороженої-розмороженої води й переконані, що вона омолоджує.

З'ясуймо, яку воду найкраще пити, скільки та в яку пору доби, в експертів. Тому розпитуємо про це Ларису Войтенко, доцента кафедри аналітичної хімії та якості води Національного університету біоресурсів і природокористування України, та лікаря-дієтолога Наталю Самойленко.

Чаєм воду не заміниш

— Чому вода така важлива для нашого організму?

Л. Войтенко:

— Кожна людина на 65—70% складається з води. Це свідчить про наше походження — все живе на Землі вийшло з водного середовища. У крові міститься 0,9% натрію хлориду, як і в морській воді. Тобто людська кров несе спомин про первинний солоний океан. На 89% із води складається мозок, на 80% — кров,  майже на 70% — м'язи, і навіть у кістках скелета — близько 20% води.

— Як довго людина може обійтися без води?

Л. Войтенко:

— Дослідження, які провів американський фізіолог Еміль Адольф, показали, що максимальний час, упродовж якого людина може пробути без води, значною мірою залежить від температури повітря та режиму активності руху. Так, наприклад, у стані спокою, коли температура 16—23 градуси, людина може не пити 10 днів. При температурі 26 градусів цей термін скорочується до 9 днів, при 29 — до 7, при 33 — до 5, при 36 — до 3 днів. Якщо спека (39 градусів), то в стані спокою людина витримає без води не більш як два дні. Для порівняння: без їжі можна протриматися залежно від ряду чинників до 40—90 днів.

Без води неможливий метаболізм — обмін речовин. Медичний факт: у людини через дефіцит води втрачається апетит і настає повне голодування, коли їжа не перетравлюється й не засвоюється.

— Чи багато води щодня має пити людина?

Н. Самойленко:

— Кожен може самостійно визначити, скільки рідини йому потрібно вживати на добу. Є норма — 30 мл на 1 кг маси тіла. Для середньостатистичної людини вагою 70—75 кг — 1800—2200 мг рідини.

— Тобто стільки потрібно випивати чистої води?

Н. Самойленко:

— Ні, рідини загалом. Із цього об'єму чверть мають становити кава, чай, соки, але три чверті — таки чиста вода. Вона потрібна нашому організму для нормального функціонування, біохімічних реакцій, обмінних процесів. Чай та кава — хоч рідка, але їжа, яку потрібно перетравлювати. Вода ж перетравлення не потребує. Коли наш організм втрачатиме воду, але не поповнюватиметься нею, то матимемо погане самопочуття, проблеми з нирками, серцем, шкірою. Тобто якщо людина п'є мало води, то вона дуже шкодить своєму здоров'ю. Зауважу, що вода найперше має бути не мінеральна, тобто не лікувальна, а столова. У мінеральній воді багато різноманітних елементів, тому пити її стільки, скільки душа бажає, не можна.

— Чи є рекомендації, у якій частині дня найкраще споживати воду?

Н. Самойленко:

— Зранку натщесерце варто випити склянку чистої води, щоб очистити свій організм від метаболітів, продуктів, які утворюються внаслідок обміну речовин. Протягом дня повільно невеликими ковтками слід випивати ще 5—6 склянок води. Бажано рівномірно розподілити ці порції. Але в спеку, коли організм втрачає більше води, її споживання можна збільшити й до 10—12 склянок.

Ідеально випивати склянку води або за півгодини до їди, або через півтори після неї. Відразу по обіді споживати її не рекомендують. Бо тоді їжа, “розбавившись” у шлунку, не може адекватно перетравитися. Адже порушується концентрація ферментів, які виробляються з надходженням харчів до шлунка. І ще одне. Якщо є проблеми з нирками чи серцем, то ввечері перед сном пити воду не варто. Краще за дві години до цього.

Л. Войтенко:

— Неважко порахувати, що протягом життя людина випиває щонайменше 54 тонни води! Чим більше людина п'є води, тим нижча в'язкість крові, а отже, й менший ризик виникнення тромбозів і закупорення судин.

Структурована вода? Ха-ха

— Чи справді заморожена, а потім розморожена вода найкорисніша для нашого організму?

Л. Войтенко:

— З погляду фізики така вода пройшла через подвійну зміну агрегатного стану: рідина — тверда фаза — рідина. Звичайно, тут є нюанси — чи повністю розморожувалася вода, як довго вона замерзала. Але факт: після заморожування й неповного розморожування (всередині посудини залишається “льодяник” приблизно 1—1/3 загального об'єму води) знижується загальна й карбонатна твердість, зменшується вміст розчинених солей, навіть нітратів, проте незначно, на 10—15%. Таким чином народи Півночі давно навчилися очищати солону морську воду. Так що сенс у заморожуванні з подальшим частковим розморожуванням є. Але варто пам'ятати, що, скажімо, мікробіологічне забруднення таким чином усунути неможливо. Наприклад, вібріон холери стійкий до низької температури та не гине при заморожуванні.

— Не раз доводилося чути, що буцімто воду не можна двічі кип'ятити, бо там утворюються діоксини. Це правда?

Л. Войтенко:

— Ні. Для утворення діоксинів (це хлорорганічні сполуки, дуже токсичні, канцерогенні, що можуть спричиняти рак легень, шлунково-кишкового тракту, ослаблення імунітету) потрібні три умови — органічні сполуки, вільний хлор та температура значно вища, ніж 100 градусів Цельсія, при якій кипить вода. Тому діоксини з'являються у воді не на стадії кип'ятіння, а на етапі її знезараження активним хлором і за наявності у воді органічних сполук, наприклад гуматів, фульвокислот — складових гумусу грунту. Не питна вода, а зовсім інші речі повсякденного вжитку є джерелами діоксинів — скажімо, всі паперові вироби, бо для відбілювання целюлози використовують хлор. Паперові фільтри для чаю, кави містять доволі багато діоксинів. Тож рекомендую відмовитися, наприклад, від пакетованого чаю.

Як можна виявити високу концентрацію діоксинів у воді? За характерним запахом дусту. Видалити з води діоксини можна за допомогою фільтрування через активоване вугілля. Тому оптимальний варіант — перед кип'ятінням воду пропустити через вугільний фільтр, який видалить і залишковий хлор, і діоксини. Кип'ятити фільтровану воду можна кілька разів без проблем.

— Дуже модно сьогодні настоювати питну воду на природних мінералах — кремені, шунгіті, цеоліті. Кажуть, що ці мінерали не тільки очищують воду, а й структурують?

Л. Войтенко:

— Стверджую як хімік: ці мінерали майже нерозчинні у воді. Тому знезаражувати, збагачувати якимись компонентами воду, а тим паче — структурувати її, вони не можуть. Цеоліти й частково шунгіт є сорбентами — поглиначами деяких компонентів, проте вони значно поступаються активованому вугіллю величиною поверхні поглинання. Кремінь — шматок гідратованого оксиду кремнію, інакше кажучи, сплавлений у моноліт пісок. Шахраї регулярно придумують такі фішки — щоб втулити нам чергові чудодійні засоби.

Леся ЯСИНЧУК