З Кремлем не можна вести мирну політику – екс-посол США в Україні Джон Гербст про санкції та сценарії стосунків Трампа з Путіним

Коли російські танки в’їжджали в Донецьк, європейські лідери просили Порошенка не провокувати агресію Путіна. Що змінилося з того часу і чому Трамп не такий вже небезпечний для України, дипломат розповів в Києві

Невеличка презентаційна зала Українського інституту майбутнього була переповнена у вечір понеділка, 12 вересня. Колишній посол США в Україні, а тепер один з керівників дослідницького інституту Atlantic Council в США Джон Гербст проводив тут зустріч з журналістами та громадськими активістами.

НВ обрало ключові меседжі дипломата.

Кремль продовжує проводити низько інтенсивну війну в Україні для тиску на уряд в Києві, насамперед на Петра Порошенка. Головна мета Путіна – дестабілізувати українську владу.

Проблема не тільки в загрозі широкого використання військової сили чи агресії Росії проти сусідів. Проблема в західних лідерах, які останні 20 із залишком років будували широку дружню політику співпраці з Росією. Вони не хочуть прийняти реальність, яка полягає в тому, що з Кремлем не можна вести мирну політику. Деякі зрушення в їх розумінні почалися лише влітку 2014 року.

Захід, разом із США, потроху починають розуміти, що містер Путін – людина, яка хоче повернути світ до конструкції після завершення холодної війни і для цього він готовий до війни. Це набагато краще розуміли лідери країн Балтії та Польщі, у інших західних лідерів на це просто не вистачає сміливості.

Захід тоді надто повільно накладав санкції на Росію через агресію на Донбасі. Так, санкції за анексію Криму з’явилися досить швидко, але навіть вони були дуже маленькі та завдали досить незначної шкоди.

На самому початку червня 2014 року Росію вигнали з G8 через агресію проти України. Лише на саміті G7 проти Росії запровадили перші відчутні санкції. Наприкінці червня того ж я року я був у Києві і знаю, що західні лідери постійно телефонували Порошенкові та просили його не робити чогось, що може викликати агресію Росії.

Дієві санкції США та Євросоюз ввели лише після збиття малайзійського літака, але Європа аж до серпня 2014-го не помічала російські війська на Донбасі. Саме тому санкції запроваджували так повільно. Коли західним лідерам просто в очі казали: «Російські військові стріляють в українців», вони боялися це визнати і до кінця року намагалися з’ясувати, що насправді відбувається в Україні. Вони вважали, що українська криза – природня. Це наївно.

Ваша країна була атакована однією з найбільших армій світу з другими у світі запасами ядерної зброї. Це була не криза на околиці Європи, а світова криза та виклик для світових лідерів.

Перші зрозумілі кроки Європа зробила лише у вересні 2014-го на саміті НАТО у Великої Британії. І то, вони поставили українське питання в один ряд з ІДІЛ. Не можна ставити агресію країни з ядерною зброєю на рівні з невеличким терористичним угрупуванням, яким було на той час ІДІЛ. Уельский саміт став знімком сліпоти західних лідерів два роки тому.

Лише в лютому цього року адміністрація Обами підтримала проект про виділення $3,4 млрд на розміщення армійських батальйонів у кожній країні Балтії, Польщі та Румунії. Це стало трохи запізнілим, але чітким визнанням дуже серйозної загрози зі Сходу. Кремль тримає на кордоні з країнами Балтії 34-35 тис військ і вони зможуть просто добігти до Таллінна. Але американські військові неподалік від кордону з Росією – це дуже важливий крок, який показує, що США сприймають Кремль як ревізіоністський об’єкт з дуже небезпечною закордонною політикою.

Ви ставите нам цілком логічне запитання: як ви можете допомогти Україні? Відповідь не так проста, але чітка: ваші проблеми безпеки вимагають значно більшої підтримки. Частину цієї підтримки ми вже надаємо, але коли Захід прокинеться – ви отримаєте зміну підходів до підтримки України та більш реалістичний підхід до вирішення проблем.

Друга частина роботи – це зробити життя Путіна настільки важким і дорогим, наскільки це можливо. В цьому напрямку також щось робиться: європейські та західні санкції діють, російська економіка втратила у 2015 році 1,5% ВВП. Експерти сходяться в тому, що Росія зможе витримувати такий тиск ще пару років.

Ще однин важливий крок – це надання Україні американської летальної зброї. Так, ми вже надаємо деяку допомогу з комунікаціями, технікою, навчанням. Але ми повинні дати вам Джавеліни, високоточну зброю та засоби протиповітряної оборони.

Україна зробила неймовірну роботу в протистоянні російської агресії.В умовах нестабільної політичної ситуації та війни Україна відбудувала потужну лінію захисту від Маріуполя до Луганська. Її прорив буде дуже болісним для Кремля, якщо вони на це наважаться.

Війна – це дуже важливо, але рух у реформах – не менш важливий.Я бачу, що Україна показала важливі та серйозні зміни за останні два роки. Останньою стало підвищення цін на газ та вирівнювання його для всіх українців. Мультиплікативна ціна газ була найкращим ресурсом для корупції в цій країні. Росія маніпулювала з цінами на газ зі дня незалежності України в 1991 році. Ця реформа позбавила вас від залежності від російського газу та закриє діру в кілька мільярдів в бюджеті. Ми бачимо певні зрушення в прокуратурі, бачимо систему ProZorro, позитивні зміни у Верховній раді та уряді, де з’явилися гарні економісти. Я знаю, що багато українців скаржаться на повільний темп реформ, але загалом Україна рушить у єдино вірному напрямку.

У мене багато скептицизму стосовно мінських домовленостей, вони не ідеальні, але поки немає нічого, що могло би їх замінити. Вони дають важіль у руки Ангели Меркель, яка може не знімати санкції. Цілі Путіна в мінських домовленостях не можуть бути досягнуті. Ні США, ні країни Євросоюзу не погодяться на вибори на окупованих територіях, допоки там будуть російські війська.

Дуже велику роль у вирішенні української кризи відіграватиме наступний президент США. Якщо це буде Гілларі Клінтон – вона не тільки продовжуватиме, але і посилюватиме санкції проти Росії. Передбачити Трампа – складніше: так, він казав про те, що в Україні немає російських військ; але я особисто був присутній на конференції YES в Києві минулого року, коли він по Скайпу говорив про необхідність підтримки українського народу в боротьбі з російською агресією.

Дозвольте намалювати позитивний сценарій у випадку, якщо Трамп буде президентом. Якщо Росія спровокує США на радикальні дії, як це було з літаком у Турції, і Трамп відчує, що Путін кидає йому виклик – він готовий буде стати його найгіршим ворогом. Тож, ніхто не знає точно, що робитиме Трамп, якщо переможе.

Як це не печально, але я не думаю, що публікацію звіту з розслідування краху літака MH17 призведе до посилення санкцій проти Росії. Якщо в ньому буде навіть конкретизована інформація щодо причетних до катастрофи людей – це може стати приводом хиба для індивідуальних санкцій. Але головна користь полягатиме в тому, що при вирішенні питання про продовження санкцій наступного разу європейці вже не будуть такі поступливі.