За що котам в АТО треба поставити пам'ятник-13
https://povnatorba.blogspot.com/2016/12/13_17.html
Бійці АТО дуже люблять своїх батальйонних котів, діляться з ними їжею, дають прихист та навіть присвячують їм вірші.
Біля бійців АТО на Донбасі постійно крутиться багато котиків: коти-безхатьки й ті, яких покинули господарі, й ті, що народилися вже за час АТО.
Українські військові до котів ставляться з любов'ю та повагою, бо вони їм і антидепресанти, й друзі, а інколи бувають такі ласкаві, що навіть ловлять мишей. Один з бійців написав есе на тему "За що українські військові поставлять пам'ятник котам".
За пазухою сіре кошеня Зігріло вкотре серце після бою;
Не маючи ні роду, ні звання Воно було солдатом і героєм.
За латами дешевої броні, Опалені розпушувало вуса.
З тривогою дивилось на вогні Пекельного на Сході землетрусу.
Таке патріотичне і смішне З душі збивало скрутності оскому,
Здавалося теплішим за шинель, Коли мурчало пісню колискову.
Торкалося рожевим язиком До ран, що запалилися від гною,
І пахло дивовижно молоком, Домівкою, дитинством та війною.
І байдуже, де Захід, чи де Схід; Воно загралось гільзами з патронів:
Маленьке і беззахисне, як світ, Дитя війни сучасних батальйонів.
Та мужніми робилися серця, Бо знали: в найсуворіші години,
За пазухою кожного бійця Є часточка своєї України!
(Автор Роман Кахович.)
