Як олігархи зливатимуть Україну Путіну

Віктор Пінчук не єдиний з вітчизняних нуворишів, хто, як і комедійний кіногерой Кац, пропонують здатися. На милість Путіна. Просто зять Кучми про це написав в американському виданні, а інші тримають таку дулю в кишені.

Віктор Пінчук написав авторську статтю для Wall Street Journal, в якій натякнув, що Україна повинна віддати росіянам Крим та легалізувати путінський сценарій з виборами на окупованому Донбасі. Тобто, бізнесмен, якого вважають вхожим до політичних кіл Сполучених Штатів, пропонує варіант ганебної капітуляції. Її він називає компромісом заради врятування тисяч життів.

Якщо емоційно, то, по-перше, тепер Леонід Кучма має бути негайно виведений зі складу нашої переговорної групи в Мінську, по-друге, жоден політик з провладних фракцій не повинен ні ходити на канали Пінчука, ні, навіть, давати їм коментарі, по-третє, проблеми мають початися не в "плюсів" Коломойського, а у медіа-ресурсів зятя Кучми. Але це лише емоційно, адже всі добре розуміють, що всього цього не буде. Тому краще проаналізувати, навіщо Пінчук це сказав і наскільки така ж позиція притаманна й іншим бізнесменам і політикам, як у нас, так і в США.

Отже, не помилимося, якщо припустимо, що в Україні існує олігархічний консенсус з тих питань, про які говорить власник "Інтерпайпу": Крим – Росії, нині окупована частина Донбасу – фактично, під подвійним контролем України і Росії, олігархам – повернення можливості вести бізнес з росіянами. Проблема в тому, як цей консенсус узаконити, адже ні Верховна Рада, ні громадяни у переважній більшості з капітуляцією не погодяться. І розвиток подій за тим сценарієм, про який пише Пінчук, обіцяє внутрішній вибух в країні, наслідком якого стане радикальна зміна влади. Але існує одне велике "але" - новий президент США Дональд Трамп, в оточенні якого вистачає людей, які не проти помиритися з Путіним. Нагадаємо про так званий "план Кіссінджера", який, по суті, у своїй статті схвалює Пінчук.

Крім того, в американській пресі відбувається досить помітна кампанія саме за невигідне для України вирішення конфлікту з РФ. Depo.ua звертав увагу на низку публікацій в американських ЗМІ, де йшлося про сценарії для нашої країни. Так, The National Interest, видання, яке позиціонує себе як аналітичне у сфері зовнішньої політики, неодноразово друкувало матеріали, в яких розписувалися варіанти подолання кризи в американсько-російських стосунках. У тому числі за рахунок згоди США на домінування Росії над країнами колишнього СРСР. Зокрема, такий собі Роберт Меррі у своїй статті пропонує надати Путіну певні гарантії, що ці країни не приєднаються до НАТО і взагалі - припинити вважати анексію Криму злочином. В обмін на це Росія дасть гарантії, що не претендуватиме на країни Балтії. Подібних публікацій, і це добре, поки що небагато, тобто думка про зраду України не є домінуючою в американських політичних й експертних колах, але після статті Пінчука кількість таких статей ризикує різко зрости. Тому що американські аналітики можуть витлумачити написане Пінчуком як доконаний факт олігархічного консенсусу в Україні. І це найгірше з того, що навіть можна собі уявити.

Навіщо зять Кучми це зробив? Очевидно, він має інтерес не лише відновити бізнес-зв’язки з Росією, але й продемонструвати новому очільнику Білого Дому та його команді, що в Україні готові погодитися на будь-яке рішення Трампа щодо нашої країни. Робити це його ніхто не уповноважував, але у Пінчука, як ми вже зазначили, існують власні ходи й виходи в коридорах американської влади. Тому, можливо, він вирішив стати таким собі посередником між Києвом і Вашингтоном.

Утім може бути й інший варіант. Нагадаємо, що у зламаній пошті Владислава Суркова знайшовся лист, у якому йдеться про начебто наміри Пінчука зустрітися з радником Путіна у січні 2014 року. Зустріч мав організовувати помічник Суркова Борис Раппопорт. Можливо, зараз СБУ поцікавиться, про що Пінчук хотів поспілкуватися з людиною Путіна саме в той день, коли парламент приймав драконівські закони, які й спровокували радикалізацію Майдану? Та й взагалі, пан Пінчук, на відміну від інших багатіїв, якось випав з процесу деолігархізації. Непорядок...