Путін накинув фашистську павутину на Європу

Почався 2017-й рік, який в Росії пройде під знаком майбутніх президентських виборів

Марін Ле Пен, лідер "Національного фронту" Франції і один із двох лідерів майбутньої президентської гонки, заявила в інтерв'ю телеканалу BFMTV, що не вважає незаконним приєднання Криму до Росії: "Я зовсім не вважаю, що була нелегальна анексія. Відбувся референдум, жителі Криму побажали приєднатися до Росії. Я не бачу підстав ставити під сумнів цей референдум".

Крім цього, Марін Ле Пен, вкотре зажадала, щоб Франція встановила "стратегічні відносини" з Росією. Строго кажучи, в обох цих заявах від лідера нацистської партії великої новини немає. Оскільки "законність" анексії Криму Марін Ле Пен визнала миттєво, просто в момент її здійснення. І захоплення Путіним і всім, що він робить в Сирії, Україні і в Росії, висловлює за кожної нагоди.

Нинішнє загострення любові до Путіна у неї пов'язане ще й із браком грошей на президентську кампанію, оскільки у Франції їх їй точно ніхто не дасть. А Путін раніше, у 2014 році з нею нормально розплатився за підтримку крадіжки Криму, можливо, і зараз допоможе. Адже якщо розібратися, то всі ці європейські політики, яких Путін скуповує гуртом та в роздріб, обходяться йому за копійки. За російськими, звісно, мірками.

Адже що таке 20 мільйонів доларів, які потрібні Марін Ле Пен на президентську кампанію? Це трохи більше 10% від тієї суми, яку знайшли у полковника Захарченка. Так що, до свого арешту російський поліцейський корупціонер цілком міг купити лідера "Національного фронту" Франції, якби, звичайно, йому вистачило фантазії придумати мету такої покупки. Купив же Роман Абрамович Пола Маккартні, щоб той заспівав йому на новорічному корпоративі. Якщо так далі піде, то зіркам світової естради треба буде вчити "Мурку", пісні про в'язницю й інший російський шансон, безглуздий і нещадний.

Почався 2017-й рік, який в Росії пройде під знаком майбутніх президентських виборів.

Путін практично напевно цьогоріч поб'є брежнєвський рекорд перебування на вершині влади (18 років) і піде на побиття рекорду Сталіна (32 роки). Діватися йому нікуди. В адміністрації президента вже оголосили підсумки виборів 2018 року: явка не нижче 70% і 70% голосів за "головного кандидата". Можна, звичайно, ці дивовижні цифри просто намалювати, але якщо розрив між намальованим і реальністю буде завеликим, то крики про те, що король голий, можуть злитися в оглушливий хор і стати реальною проблемою.

Це, до речі, чудово розуміли керівники СРСР, і тому, попри ще більш фарсовий характер виборів, прагнули напередодні задобрити підвідомчу популяцію, підгодувати, заліпити хоча б частину дірявих дахів і щербатих доріг.

Для Путіна санкції перетворюються на одне з ключових питань передвиборчого 2017 року. Зовсім зняти їх явно не вдасться, але хоч пом'якшити. Шанси, нехай невеликі, але є.

Павукова мережа, накинута Путіним на Європу, поки не покриває весь континент і не скрізь однаково міцна. Але рік від року стає міцнішає й розширюється, а колір її набуває все виразнішого коричневого відтінку.

За підсумками останніх виборів в Європарламенті створено фракцію "Європа націй і свобод", що складається з шести партій ультранаціоналістичної спрямованості. Це один із тих кулаків, якими Путін розбиватиме європейську солідарність. Крім "Національного фронту" Франції туди входить цілком собі нацистська Австрійська партія свободи, яка нещодавно уклала з путінською "Єдиною Росією" угоду про співпрацю, а також "Фламандський інтерес" (Бельгія), італійська Ліга Півночі, Партія свободи (Нідерланди) і польський Конгрес нових правих.

Але це далеко не вся фашистська павутина, що окутала Європу і значною мірою орієнтована на Путіна. У цій обоймі неонацистський і антисемітський Йоббік в Угорщині, а також ціла низка політичних структур у Німеччині, в тому числі партія "Альтернатива для Німеччини", Націонал-демократична партія Німеччини та ін.

Практично всі ці неонацистські організації тісно співпрацюють із правлячими в Росії політичними організаціями. Наприклад, делегації "Альтернативи для Німеччини" постійно їздять в окупований Крим, а молодіжна організація цієї партії уклала угоду про співпрацю з молодіжним крилом "Єдиної Росії" - "Молодою гвардією".

Серед путінських пропагандистів не дуже прийнято відкрито виражати надії на швидке скасування санкцій, оскільки вважається, що навпаки, радіти їм, всіляко дякувати Заходу за них, просити Путіна, щоб він домігся їх закріплення назавжди, оскільки вони, виявляється, дуже корисні для вітчизняного виробника.

Але є простодушні путінці, у яких що на умі, те й на язиці. Один із таких, член Громадської палати РФ Сергій Марков, виступаючи 4.01.17 на "Ехо Москви" довірливо розповів про свої прогнози на 2017 рік. Виявилося, що Дональд Трамп найближчим часом розжене керівництво ЦРУ, причому саму верхівку посадить у в'язницю, після чого скасує санкції проти Росії. Це раз. Крім того, італійці, угорці, кіпріоти, іспанці і австрійці довірливо повідомили Сергію Маркову, що збираються "підняти бунт проти антиросійських санкцій". В результаті чого, як підрахував громадський палаточник Марков, "американські санкції скасують відсотків на 20, європейські – відсотків на 40, а ось неформальні санкції, які для нас (тобто, мабуть, для Маркова і Путіна) становлять головну загрозу, скасують відсотків на 80". Кінець цитати.

Коричневий слиз, що наповзає на Європу, справляє, звичайно, вкрай неприємне враження. Але так вже сильно сподіватися Маркову і Путіну на цей слиз не варто.

Фракція "Європа націй і свобод" найменша в Європарламенті і налічує 39 депутатів із 751... Інші європейські нацики і фашики, що обожнюють Путіна, більшою мірою помітні завдяки своїй голосистості, ніж реальній політичній вазі.

У світі зараз політичний відкат. Час ретро. В Європі спливає те, що було в моді в першій половині 20 століття. У Росії відкат багато далі. У публічній політиці у нас час маркових, який можна назвати "жорстким ретро". До речі, своїми рисами і всім виглядом член Громадської палати РФ, довірена особа Путіна, Сергій Олександрович Марков, нагадує знаменитого хлопчика з печери Тешик-Таш, останки якого виявили у похованні епохи середнього палеоліту. Правда, згодом, допитливі археологи з'ясували, що це була дівчинка. Але це жодним чином не кидає тінь сумніву на Сергія Олександровича. Він – точно хлопчик.