Дружина Маріса Камінського: "Хочу вас щиро попросити заради пам’яті мого чоловіка помолитися за його дитя, яке під моїм серцем"

Зворушливе звернення до людей загиблого під Авдіївкою бійця.

Вагітна дружина загиблого під Авдіївкою Маріса Камінського опублікувала зворушливе звернення

Капітан Маріс Камінський, який проходив службу в 80-й одшбр, загинув в ніч на 3 лютого під час обстрілу з «Градів» неподалік Авдіївки. На Волині в рідних Ківерцях люди вздовж усього шляху зустрічали тіло героя, стоячи на колінах. На очах у них бриніли сльози…

— У небо відходить воїн-десантник — той, хто не раз підіймався в небо, хто бачив над собою відкритий купол, зрозуміє мене. Сьогодні на колісниці свого небесного покровителя він підіймається в небо останній раз — для того, щоб там залишитися, — сказав голова громадської організації «Військові капелани Волині» Михайло Бучак. Тож сьогодні живі можуть тільки молитися за героїв, щоб вони залишалися тут будувати Україну.

5487_p_09_img_0002

Дружина Маріса Камінського Яна на своїй сторінці в соціальні мережі оприлюднила зворушливе звернення, яке Народна Армія публікує з її дозволу, інформують Патріоти України.

«Дорогі друзі, хочу подякувати щиро вам за те, що ви розділили з нами цей біль, втрату прекрасної, світлої, щирої людини. Всі, хто був поруч, та ті, які молилися та тужили разом з нами, — я дякую вам, друзі, я знаю, як вас було багато, коли ми проводжали мого коханого чоловіка в останню путь. В очі не могла вам дивитись, адже очей від коханого не могла відірвати. Низький уклін, схиляю голову, моєму серцю немає покою, нікому в світі не бажаю пережити цей біль. Його неможливо виміряти.

Хочу вас щиро попросити заради пам’яті мого чоловіка помолитися за його дитя, яке під моїм серцем. Малюк тужить за татом і хоче жити.

Люди, цінуйте кожну прожиту мить. Біда ходить так близько. Нехай вас оберігає Бог. Робіть щасливими одне одного. адже ви не знаєте, можливо, будь-який вчинок може бути крайнім у вашому житті.

Ви знаєте, люди вік живуть і щастя не пізнають. З моїм коханим ми знайомі два роки, і я сміливо можу сказати, що ми пізнали щастя. Нехай моє з чоловіком сімейне життя було чотири місяці, нехай воно таке коротке, але це найсолодші роки мого життя, проведені разом з ним, але найпрекрасніше, що сталося з нами, це коли ми побралися, поєднали наші серця назавжди.

Ти ж знаєш, коханий, навіки твоя. Сьогодні ми востаннє цілувалися, і це найсолодший поцілунок за все моє життя. Цей цілунок назавжди залишиться на моїх губах. А моє волосся все ще так пахне тобою, коханий, — найкращий аромат у світі. Він не хотів від нас іти, але віддав своє життя за нас, щоб нарешті настав мир в нашій Україні.

Молю Бога, щоб ця війна, яка зруйнувала сотню доль, закінчилася, щоби батьки, брати, сестри та діти ніколи не ховали своїх хлопців.

Всім кричу: «Я не вдова! Я — кохана дружина героя, Камінського Маріса Айдиновича». Герої не вмирають».