Україна все глибше сідає на імпортну енергетичну голку - експерт

Україна все більше сповзає в залежність від імпортних поставок енергосировини, фактично інвестуючи гроші споживачів в економіки інших країн. І чим дорожче ціна на зовнішніх ринках, тим більше українці за це платять.

Таку думку висловив засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук в статті, опублікованій ресурсом "Новий час. Бізнес".

"У 2016 році імпорт газу обходився нам у $2,2 млрд, імпорт вугілля вимив $1,5 млрд, імпорт нафтопродуктів - $3,3 млрд, імпорт ядерного палива - $0,6 млрд. Так, в цілому на імпорт пішло $7,6 млрд або майже 200 млрд грн. У 2017 році загальна сума імпортних витрат зросте на 15-20% і складе не менше $9 млрд, оскільки на світових ринках зросли ціни. Закономірно, що це істотно порушує зовнішньо-економічний баланс і негативно впливає на стабільність національної валюти", - констатує автор.

Виходом із кризової ситуації експерт вбачає в концентрації зусиль на стимулюванні власного видобутку шляхом ліквідації цінової дискримінації українських виробників.

"Разом з появою ринку повинна "канути в лету" вбивча для енергетики практика цінової дискримінації українських видобувачів. На жаль, з року в рік, від однієї політичної партії до іншої, від виборів до виборів "кочував" популізм, який стверджував думку про низькі тарифи на енергоносії. В результаті це призвело до поступового занепаду добувної галузі України і залежності від імпорту енергоресурсів", - пише він.

На думку Юрія Корольчука, ринкова ціна на енергоресурси може стати поштовхом для приходу великих інвестицій у видобувні галузі.

"Відсутність конкуренції і ручне регулювання тарифів насправді має примарний зв'язок із соціальним захистом населення. В реальному житті це більше консервує олігархічний формат енергетики. Досвід показує, що інвестори не зможуть прийти в країну з неринковим регулюванням цін", - підкреслює експерт.

Згідно з даними агентства Top Lead, Україна імпортує 27% вугілля, 33% природного газу, 77% нафтопродуктів і 100% ядерного палива.

Розпорядженням від 18 серпня 2017 року № 605-р уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність". Стратегією передбачається до 2020 року реалізувати перший етап енергореформи: імплементувати Третій енергопакет ЄС, створити повноцінні ринки газу та електроенергії, інтегрувати українську енергосистему з європейською ENTSO-G.

З 2016-му році Камін і НКРЕКП зробили кілька кроків, спрямованих на вирівнювання ціни українських та імпортних енергоресурсів. 3 березня 2016 р НКРЕКП прийняла постанову №289, в якій вартість вугільної складової в ціні електроенергії обчислюється на основі індексу API2 найбільшого європейського вугільного хаба ARA (Роттердам, Нідерланди). У квітні того ж року Кабмін прийняв постанову №315, якою прив'язав оптову ціну газу до німецького хабу "NetConnect Germany" (Дюссельдорф, Німеччина) та витрат на його транспортування до українсько-словацького кордону.

Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро України вивчає законність прив'язки ціни енергетичного вугілля до європейського індексу (формула "Роттердам+"). У свою чергу, з ініціативи НКРЕКП, незалежний аудит рішень енергетичного регулятора проводять експерти Європейського Енергоспівтовариства. За прогнозами глави секретаріату Енергоспівтовариства ЄС Янеза Копача висновки експертів будуть готові до кінця 2017-го року.