Продаж американцями зброї Україні – сигнал іншим країнам підтримати нас - Казарін

Поки на лінії фронту на Донбасі тривають неактивні бої, дипломати і політики пробують вирішити ситуацію на переговорах. 

Зокрема, вже тричі в сербській столиці Белграді зустрічалися спецпредставник США із врегулювання ситуації в Україні Курт Волкер і помічник російського президента Владислав Сурков. Про перспективи розвитку ситуації на Донбасі говорила з кримчанином, оглядачем програми "Крим.Реалії" і ведучим каналу ICTV Павлом Казаріним, 34 роки.

Як оцінюєте зустрічі Суркова з Волкером у вирішенні ситуації на Донбасі?

- Ці зустрічі - корисні. Навіть, якщо єдиним їхнім наслідком стане усвідомлення Держдепом США (аналог МЗС), що з Росією неможливо домовитися. Не маю ілюзій, що з Путіним вдасться домовитися. У Москві переконані, що можуть зберігати "підвішену" ситуацію на Донбасі як завгодно довго. Росія тут не загнана в кут. Їй не треба виходити з конфлікту за будь-яку ціну.

Україна вже купує зброю в США – приватна компанія AirTronic USA продає нам гранатомети. У проекті бюджету США на 2018 рік передбачено для нас 350 млн. дол. на радіолокаційні засоби протиповітряної оборони і спостереження за надводною ситуацією, військово-морські протимінні засоби, прибережні кораблі, лікування поранених вояків ЗСУ. Як усе це може змінити ситуацію на сході України?

- З одного боку, це збільшить обороноздатність України. З іншого, поки активних боїв немає, надання нам озброєння має радше символічний характер. Схоже на ситуацію, коли інвестиційне агентство підвищує чи понижує рейтинг країни. Це стає важливим сигналом для інвесторів, чи варто вкладати в цю країну. Продаж Америкою летального озброєння в Україну є потужним дипломатичним сигналом для інших країн, що варто підтримувати Україну.

Деякі оглядачі вважають, що до виборів в Росії в березні 2018 року Путін буде вдавати миротворця, а потім може бути нова фаза активних бойових дій на Донбасі. Чи погоджуєтесь із таким прогнозом?

- Частина моїх колег вважає, що черговий виток "закручування гайок" в Росії та активізації боїв на Донбасі може настати не після президентських виборів, а після проведення Чемпіонату світу з футболу, який має відбутися в червні-липні 2018 року в РФ. Після цього можливе нове загострення. Це як анексія Криму відбулася одразу після закінчення Олімпіади в Сочі. Протягом останніх років Кремль показує, що у прагненні робити помилки не готовий зупинятися ні перед чим.

З іншого боку, це не означає, що до виборів і ЧС з футболу, немає причин чекати від росіян якогось локального загострення конфлікту. Російська політика не інституційна. Рішення там приймає вузьке коло осіб. Ці люди сильно піддані професійній деформації. Позаяк вони вихідці зі спецслужб, то для них картина світу складена з конспіраційних теорій. Важко передбачити їх візії майбутнього, здогадатися, як вони в цьому колі домовляться між собою.

Щодо кола осіб, то маєте на увазі Раду безпеки Росії на чолі з Путіним?

- Російські експерти по-різному вимальовують кола російської еліти в міру їх близькості до Путіна. Ще шість-сім років тому вважали, що є кілька крупних гравців в оточенні Путіна - силовики, крупні бізнесмени і системні ліберали. Дедалі частіше говорять, що з цієї групи нині доступ до Путіна мають тільки силовики і вихідці зі спецслужб. Саме тому російська політика так еволюціонувала в бік агресивності. Це наслідок професійної деформації людей з радянських спецслужб, які мають конспірологічне бачення світу. Для них Майдан був спецоперацію Заходу проти Росії, у Криму Росія лише давала здачі Заходу, а не першою перейшла "червону лінію", а протести і революція - це завжди ігри спецслужб. Вони не звикли наділяти громадянина суб'єктністю, не вірять, що громадянин сам може вийти на вулицю на протест. Це теж пояснює, чому так жорстко російська влада реагує на акції протесту в самій Росії.

Якою за таких умов буде ситуація на Донбасі найближчим часом?

- Найбільш реалістичний сценарій - продовження неактивної війни, яку маємо зараз. Водночас Москва буде старатися продавити Київ на реінтеграцію Донбасу за своїми правилами. На відміну від Криму, Росія не хоче приєднувати ОРДЛО. Кремль готовий повернути його під юрисдикцію Києва. Але після виконання ряду умов, які для України стали б капітуляцію. А саме - легалізація бойовиків через процедуру виборів, передача їм права контролювати кордон, наділення ОРДЛО правом вето на ключові питання зовнішньої політики України. Усе це дозволить Москві тримати Україну в буферному форматі. Коли кордон між Росією і Європою пролягатиме не по україно-російському кордоні, а по україно-польському.

Перспектива миротворців на Донбасі така сама підвішена?

- Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН. Тому Москва буде ветувати будь-які рішення, якщо вважатиме, що вони руйнують її плани щодо України.

Раніше повідомлялось, що Збройні сили України готуються до можливого введення миротворчої місії на Донбас. Зокрема, збирають техніку і ведуть підготовку особового складу до співпраці з миротворцями ООН.