На Мюнхенській конференції з безпеки представили "план Расмуссена" про введення миротворців ООН на Донбас

Справа в тім, що насправді жодного плану немає. Це лише загальне бачення мандата миротворчої місії. І бачення Расмуссена полягає в тому, що на Донбасі повинні бути присутніми як військові миротворці ООН, так і поліцейські.

Але плану немає, оскільки якби він був, то містив би досить докладний опис заходів, необхідних для вирішення конфлікту. А тут і питання розмінування, і повернення біженців, відновлення їхніх майнових та інших прав, а також питання підвищення інституційної спроможності місцевих громад. Адже саме на основі останніх будуть проводитися вибори – не на порожньому ж місці їх робити. Ймовірно, потрібно провести якесь об'єднання громад у рамках програми децентралізації, яка зараз проходить в Україні. І низка інших питань, які Расмуссен не розглянув.

Так, це не остаточний план, а лише попередня підготовка до винесення цього питання на Раду Безпеки ООН. Конкретний план буде розробляти той командувач, якому доручать проведення місії. Тоді з'явиться докладний документ, де розглядатимуть усі питання, які увійдуть у мандат.

Згоден, що потрібно вирішити питання умиротворення протиборних сторін, грубо кажучи – примусити їх до миру. Цим якраз будуть займатися так звані «блакитні каски» – військові ООН. Там повинна бути поліцейська місія підтримки порядку, роззброєння, демілітаризації цього регіону і проведення розмінування. Особливо в прифронтовій смузі. А також має бути місія з введення адміністрації – тимчасового управління під зовнішнім контролем. Це управління відповідатиме за питання інституційної спроможності громад, підготовку до проведення виборів тощо. Ідеальний варіант – об'єднати сили місій ООН, ЄС і ОБСЄ. Але, на жаль, у цих організацій різні структури планування.

Командувачем місії стане представник третьої сторони. Серед командувачів миротворчими місіями були представники Чилі та Бразилії, Венесуели, Канади – не в цьому питання. Набагато складніше відповісти, хто надасть сили для цієї місії, що і буде залежати від мандата. Наприклад, чи поширюється він на застосування сили чи ні. Для багатьох держав – це ключове питання.

Але поки говоритимуть про виконання Мінських угод, жодного результату з введення миротворчої місії не буде.

Згідно з домовленостями, Росія не є стороною конфлікту. Потрібно припинити говорити про Мінські угоди і заявити, що Росія несе відповідальність за їх невиконання, а значить, подальші переговори слід проводити в рамках мандата місії ООН. Тоді Росія виступить як сторона конфлікту і відповідно до ст. 27 Статуту ООН взагалі не зможе голосувати з цих питань. Тобто, позбудеться права вето.

А після всього цього вже можна говорити і про введення миротворчої місії.