Велика сімка посилає сигнал Москві

Українського міністра МЗС вперше запросили на зустріч G7. Як це вплине на порядок денний?

Це запрошення має більш політичне, ніж практичне значення. Це зроблено з подачі Канади, яка нині головує у Великій сімці. А в нас, як відомо, особливі відносини з цією країною.

Значимою є і роль їхнього міністра МЗС, який прагне налагодити двосторонні відносини не тільки з Україною, а і в цілому зі західним світом.

Це позитивний, та поки ще лише політичний сигнал. Я не певен, що нашого міністра МЗС Павла Клімкіна запросять взяти участь в обговореннях по суті, тобто в спеціальних сесіях.

Але в будь-якому разі це ще один, якщо хочете, сигнал Москві. Мовляв, вас вигнали, а Україну, на яку ви напали, запрошують. Цей крок можна поставити в один ряд з санкціями, накладеними на Москву. І хоч це має лише символічне політичне значення, але на цю позицію мають звернути увагу в Росії.

Чи можливий такий варіант, що Україну запросили на зустріч Великої сімки щоб заслухати її позицію, а згодом приступити до ґрунтовних змін механізмів міжнародної безпеки?

На превеликий жаль, Рада безпеки ООН, головний світовий орган, відповідальний за ці механізми, зі своїми функціями не справляється. Про це вже говорять всі, а деякі їх постійні представники навіть заявляють, що гидують цією організацією. І це вже надто серйозний показник неефективності та недієвості.

Тож питання створення механізму, який замінить недієздатний Радбез, рано чи пізно вийде на порядок денний. Якщо країни Великої сімки виступлять з цією ініціативою і запропонують конкретні кроки реалізації свого плану, то це можна тільки схвалювати. А якщо в цьому контексті до обговорення запросять ще й Україну, то це стане визнанням того, що нову структуру створити необхідно, а наша держава може і повинна стати її учасником. У якій якості та послідовності – це вже наступне питання.

Таке запрошення стало би дуже позитивним кроком. Але спекулювати на цій темі не варто – щоб робити більш ґрунтовні висновки, слід дочекатись зустрічі Великої сімки.