Порушення суверенітету. Що не поділять Китай і США

Китайський штучний острів Субі

Китайська влада висловлює протест у зв'язку з проходом двох американських кораблів біля спірних Парасельских островів у Південно-Китайському морі.

 

Американський есмінець USS Higgins і крейсер USS Antietam провели маневри поблизу спірних Парасельских островів у Південно-Китайському морі.

 

Пекін назвав дії США "серйозним порушенням" суверенітету Китаю. ЗМІ розбиралися, що не поділили Китай і США в Тихому океані.

США порушили суверенітет Китаю

 

Китай висловив протест через маневр двох військових кораблів ВМС США неподалік від Парасельских островів у Південно-Китайському морі.

 

Міністерство закордонних справ КНР закликав Вашингтон припинити "порушувати китайський суверенітет і відмовитися від провокацій, які загрожують безпеці республіки".

 

У Міноборони КНР заявили, що Сполучені Штати "безцеремонно і без дозволу вторглися в акваторію Сиша (архіпелаг з Парасельских островів)".

 

27 травня ракетний есмінець USS Higgins і ракетний крейсер USS Antietam увійшли в 12-мильну зону неподалік від Парасельских островів. Військові кораблі пройшли біля островів Вуді, Лінкольн, Тритон і Три. Ці острови Китай вважає своїми, однак В'єтнам і Тайвань також пред'являють на них свої претензії.

 

Китай направив авіацію корабельного базування до островів, після чого американцям було дано попередження покинути територіальні води КНР.

 

Тихоокеанський флот США відповів, що кораблі діяли в рамках Операції вільної навігації і продовжать діяти так само в майбутньому.

 

 

Китай захоплює спірні острови

 

Китай претендує на контроль практично над усім Південно-Китайським морем, включаючи його основні острова та рифи, і стверджує, що відмовитися від цих претензій означало б "зганьбити предків".

 

Пересічні претензії на акваторію також пред'являють Філіппіни, В'єтнам, Малайзія, Бруней і Тайвань. Деякі з цих країн також утримують окремі острови, рифи і скелі.

 

Загальна площа архіпелагу Сиша становить вісім квадратних кілометрів, але Китай, починаючи з 1974 року, веде активне економічне освоєння цієї території. Пекін контролює архіпелаг після перемоги над силами проамериканського Південного В'єтнаму, але його суверенітет над Парасельськими островами не визнається.

 

Також Пекін здійснює масштабну програму з утворення території і будівництва на багатих нафтою островах Спратлі з 2014 року. Ця програма помітно зіпсувала його стосунки як зі Сполученими Штатами, так і з регіональними державами, що претендують на острови.

 

США відкрито заявили, що мають намір перешкодити Китаю у встановленні одноосібного контролю над спірними територіями.

 

На початку травня Китай таємно встановив зенітний ракетний комплекс і протикорабельні крилаті ракети на трьох військових об'єктах на островах Спратлі. Як пише Wall Street Journal, Китай також встановив спеціальне обладнання, здатне створювати перешкоди для систем зв'язку і радіолокаційних систем.

 

Встановлені на архіпелазі ракети можуть вражати цілі на морі на відстані до 550 кілометрів, а повітряні об'єкти - на відстані до 300 кілометрів.

 

США вважають, що дії Китаю тільки підсилюють взаємну недовіру між сторонами, які пред'являють права на архіпелаг. 

Китай наздоганяє американський флот за силою

 

26 квітня 2017 року Китай спустив на воду перший авіаносець власного будівництва Шаньдун.

 

Цим він зробив заявку на статус світової держави, адже подібний Військово-морський флот до цього дня був тільки у США. Однак введення Type 001A у стрій очікується не раніше за 2020 рік - йому ще належать ходові випробування.

 

Новий авіаносець базуватиметься в Південно-Китайському морі.

 

Пекін повідомляє, що авіаносець був цілком спроектований у Китаї, однак експерти кажуть, що він став розвитком серії радянських важких авіаносних крейсерів проекту 1143.5, що будувалися Чорноморським суднобудівним заводом у Миколаєві.

 

Військово-аналітичне видання Defense News також зазначає, що новий крейсер багато в чому повторює перший авіаносець ВМС Китаю - Ляонін.

 

 

Флагманський корабель бере участь майже у всіх морських навчаннях останніх двох років, а численні сюжети на китайському телебаченні показують, що Ляонін веде активну діяльність - несе на борту 26 винищувачів і 14 вертольотів, озброєний зенітною артилерією і ракетними системами.

 

Свій перший авіаносець Китай купив в України в 1998 році і назвав його Ляонін. Спочатку цей корабель у 1985 році закладався в Миколаєві під назвою Рига, але після розпаду Радянського Союзу отримав ім'я Варяг.

 

Китай хоче створити Військово-морський флот, гідний світової держави, до 2030 року. Його основою повинні стати авіаносці в складі бойових груп, як у Америки. Точна кількість авіаносців, які планує побудувати Китай, невідома, частіше називається цифра шість.

 

ВМС Китаю наразі мають у своєму розпорядженні один авіаносець, три десантно-транспортних кораблі, 25 есмінців, 42 фрегати, вісім ударних атомних підводних човнів і приблизно 50 ударних підводних човнів зі звичайним озброєнням.

 

У китайському військово-морському флоті налічується 133 тисяч військовослужбовців, і в нього також входить корпус морської піхоти, що складається з двох бригад по шість тисяч морських піхотинців у кожній.

 

Командувач Тихоокеанськими збройними силами США адмірал Гаррі Харріс вважає, що в 2020 році Китай обійде Росію і стане володарем другого найпотужнішого військового флоту в світі після Америки.