Від пірамід до кривавого водоспаду. Таємниці Антарктиди

Антарктида - найбільш невивчений континент Землі

Льоди Антарктиди приваблюють учених своїми загадками.

Щороку тисячі вчених приїжджають досліджувати Антарктиду - найзагодковіший континент планети.

Хтось із них відправляється на "крижинаний материк" у пошуках загадкових істот або іншопланетян, хтось шукає забруднення у правічних льодах або біологічні системи, які можуть допомогти знайти нові ліки. Також на Антарктиді шукають сліди Великого вибуху.

Але більшість дослідників приїжджає шукати ознаки непереборного танення льодів. Щорічно льодовий щит Антарктиди втрачає до 2,8 тисячі кубокілометрів льоду, і в останнє десятиліття льодовий покрив скорочується все швидше і швидше.

В останні місяці вчені серйозно стурбовані появою нових блакитних озер і глибоких тріщин на Антарктиді. Якщо всі її льоди розтануть, то рівень світового океану підніметься на 60 метрів. Але і сьогодні стан Антарктиди відбивається на кліматі всієї планети.

Корреспондент.net вирішив написати про крижані загадки такого красивого, але й суворого світу Антарктиди.

Тріщини

Про появу тріщин на Антарктиді повідомляють досить часто. Але у середині минулого місяця британські дослідники опублікували відео з безпілотника, яке зацікавило простих користувачів соцмереж.

Ролик показує розміри тріщини довжиною близько 40 кілометрів, яка з'явилася у жовтні минулого року поряд з британської науково-дослідною станцією "Халлі-6".

Це вже другий розлам у шельфовому льодовику Бранта, на якому розташована станція. Перший з'явився кілька десятиліть тому, проте з 2012 року почав швидко зростати.

Днями вчені вразили іншим відео. Анімація складається зі супутникових знімків гігантської тріщини за кілька років. Дослідники наочно показали, як зростає тріщина, яка наразі у довжину вже становить 160 кілометрів і 280 метрів у ширину.

Відомо, що зростання тріщини завершиться приблизно через кілька місяців відколюванням величезної маси льоду, яку можна порівняти з половиною Ямайки (5 тисяч квадратних кілометрів) і товщиною зі 100-поверховий хмарочос.

                             

Відкол відбудеться від шельфового льодовика Ларсен C, який розташований на південному заході континенту. Вчені відзначають, що підвищення рівня моря в зв'язку з відколом льодовика буде незначним, проте воно прискорить руйнівний процес льодів Антарктики.

Але тріщини знаходяться не тільки на поверхні. Минулого місяця в Geophysical Research Letters опублікували дослідження, в якому говориться, що під льодами Західної Антарктики ховається кілька десятків тріщин глибиною майже в кілометр.

Під деякими льодовиками, такими як льодовик Кросу і Дотсона біля берегів моря Амудсена, ховаються цілі "долини" та печери, заповнені відносно теплою водою Південного океану.

Як вважають автори статті, дані розколини, тунелі і "долини" були виточені в породах у шельфу Антарктиди в глибокому минулому, коли площа льодовиків Антарктики була набагато вище, і ті ділянки суші, які зараз знаходяться під водою, були ближче до поверхні через нижчого рівня моря.

Озера

Як у випадку і з тріщинами, на Антарктиді є озера, які знаходяться на поверхні і ті, які розташовані під крижаним покривом.

Передбачається, що підлідні озера Антарктиди, а всього їх близько 140, з'єднані одне з одним системою підлідних річок, через які здійснюється вирівнювання тиску і транспортування води.

Найвідомішим і найбільшим є озеро Схід. Його покриває крижаний щит у чотири кілометри завтовшки, глибина самого озеоа - 1,2 кілометра.

Озеро Схід унікальне насамперед тим, що, можливо, перебувало в ізоляції від земної поверхні протягом декількох мільйонів років. Як вважають учені, у водах озера можуть мешкати живі організми. Вода в озері прісна, насичена киснем і теплом.

Якщо в озері є мікроорганізми, то вони можуть сильно відрізнятися від інших, оскільки були ізольовані від земної біосфери протягом дуже тривалого терміну, а значить й еволюційні процеси там протікали незалежно.

Досвід дослідження озера може бути корисний при дослідженні супутників Юпітера Європи, а також супутника Сатурна Енцелада, на яких, виходячи з деяких гіпотез, також може бути життя під крижаним покривом.

Ще одне цікаве озеро Антарктиди - це Ванда. У нього впадає найбільша річка Антарктиди Онікс. Воно солоніше від Мертвого моря, а глибокі води не змішуються з поверхневими.

При цьому в озері Ванда річки Онікс є мікроскопічні види життя, такі як ціанобактерії.

Озеро вкрите прозорим льодом товщиною у 3,5-4 метрів цілий рік, хоча танення у кінці грудня утворює рів завширшки приблизно 50 метрів від берега. Поверхня льоду не покрита снігом і "глибоко поборознена тріщинами і талими лініями".

У Geophysical Research Letters влітку минулого року писали, що на поверхні Східно-Антарктичного крижаного щита з'являється безліч блакитних озер, перш за все на льодовику Лангховде.

Це явище налякало вчених, так як аналогічні явища давно спостерігають у Гренландії, де вони вказують на неминуче танення льодовиків.

Надльодовикові озера - "ставки" з талою водою, що виникають, коли тепле літнє повітря прогріває поверхню льодовиків, вже давно зафіксовані на території Гренландії.

Такі озера вважаються ознакою як глобального потепління, так і неминучого руйнування льодовикових щитів: вода проникає вглиб льодовика і "змащує" його підставу, що у подальшому призводить до тріщин.

Цей процес вважається однією з причин прискореного танення гренландських льодовиків: у 2011-2014 роках вони втратили майже трильйон тонн води.

Тепер виявилося, що надльодовикові озера з'явилися на Південному полюсі, покривши поверхню щита, який раніше славився своєю стабільністю.

Озера талої води на Антарктиді / DigitalGlobe, Inc.

З'ясувалося, що у 2000-2013 роках на льодовику Лангховде виникло майже вісім тисяч озер. Цей процес безпосередньо пов'язаний з глобальним потеплінням: найбільше водойм з'явилося під час аномально теплого літа 2012-2013 років.

Надльодовикові озера в Антарктиді викликають побоювання вчених тому, що на Південному полюсі знаходиться набагато більше льоду, ніж у Гренландії. Якщо його танення прискориться, рівень моря на всій планеті може почати рости дуже швидко, з катастрофічними наслідками для людства.

Каньйони

Рік тому вчені повідомили, що найбільший каньйон на планеті знайшли в Антарктиді. Система каньйонів розташовується у східній частині континенту на Землі Принцеси Єлизавети і, ймовірно, був пробитий у грунті водою задовго до того, як виріс антарктичний крижаний щит.

Найдовший каньйон простягається на тисячу кілометрів, глибина - близько кілометра. Георадіолокація дозволила також відкрити підлідне озеро площею 1250 квадратних кілометрів, з яким може бути пов'язаний каньйон.

Кривавий водоспад

У Сухих долинах Мак-Мердо у Східній Антарктиді знаходиться дивовижне явище - Кривавий водоспад.

Його багата залізом солона вода, іноді виходить з невеликої тріщини у крижаному водоспаді. Джерелом води є озеро, покрите 400 метрами льоду, віддалене на кілька кілометрів від водоспаду. 

Іржавий колір з'являється від оксидів заліза, які є наслідком унікального метаболічного циклу.

Проаналізувавши хімічний та ізотопний склад у потоках води, яка витікає з озера, вчені довели, що це озеро заселене мікроорганізмами.

Через відсутність сонячного світла, необхідного для фотосинтезу, а також поживних речовин, що надходять ззовні, вони отримують життєву енергію, відновлюючи розчинені у воді сульфати до сульфітів з подальшим їх окисленням йонами тривалентного заліза, що надходить у воду з донного грунту.

Кривавий водоспад Антарктиди дав астробіології ще більше поживи для роздумів. На основі цієї системи можна будувати гіпотези про можливість збереження життя в аналогічних умовах на інших планетах сонячної системи. Наприклад, під крижаними шапками Марса або в океанах Європи, супутника Юпітера.

Піраміди

У 2013 році ЗМІ повідомляли, що в Антарктиді група вчених знайшла три піраміди, які за зовнішнім виглядом схожі на єгипетські. Це нібито дозволяє говорити, що 50 мільйонів років тому, коли на цьому континенті було тепло і росли пальми, існувала стародавня цивілізація, яка їх побудувала.

Другий виток цього "відкриття" був у 2016 році. Багато видатних видань, зокрема українські, знову про нього написали.

Насправді ці піраміди - це кілька ракурсів однієї гори найвищого хребта Антарктиди під назвою Вінсон, яка, втім, дійсно схожа на піраміду.

Гори такої форми явище рідкісне, але не унікальне. Його можна зустріти у різних куточках Землі. Вона зумовлена ​​мінералогічним складом породи. Різні породи у процесі вивітрювання набувають різної форми.