Торкнеться Сонця. Епохальна місія зонда Parker

Parker першим в історії доторкнеться до Сонця

NASA відправило в космос апарат, який першим в історії доторкнеться до нашої зірки. Йому належить відповісти на три головні питання.

Американське космічне агентство NASA запустило в космос ракету-носій Delta IV Heavy із зондом Parker, який має вперше в історії пролетіти крізь корону Сонця, фактично доторкнувшись до нашої зірки.

Незважаючи на відносну близькість, учені не так багато знають про Сонце: наприклад, чому зовнішня частина атмосфери зірки в сотні разів гарячіша, ніж її поверхня. ЗМІ розповідають подробиці.

Уперше торкнемося Сонця

12 серпня стартувала епохальна космічна місія NASA на перше в історії детальне вивчення корони Сонця. Місія також безпрецедентна в деталях її реалізації.

Так, зонд Parker, що отримав ім'я на честь астрофізика Юджина Паркера, який описав сонячний вітер, що спричинює на Землі полярні сяйва і магнітні бурі, уперше в історії в прямому сенсі пірне у верхні шари атмосфери Сонця.

Цей апарат став першим в історії NASA, названим на честь людини. Паркеру зараз 91 рік, у 1958 році він написав роботу, у якій передбачив існування сонячного вітру (постійно видмухуваний Сонцем потік заряджених частинок).

Тоді його теорія сприймалася багатьма в багнети, поки наявність вітру на була доведена експериментально в 1962 році під час місії Mariner-2 до Венери.

Неозброєним оком із Землі ми можемо спостерігати лише малу частину сонячного випромінювання, тому Сонце здається нам дуже спокійним і стабільним диском.

Однак нашу зірку безперервно розривають на частини потужні вибухи, унаслідок чого потоки заряджених частинок і електромагнітного випромінювання - так званий сонячний вітер - розлітаються на мільярди кілометрів навколо.

Апарат наблизиться до зірки на відстань 6 мільйонів кілометрів - це одна десята частина відстані від Сонця до Меркурія, найближчої до нього планети.

Поки що найближчим земним гостем був німецько-американський зонд Helios-2, який у 1976 році пролетів у 43,4 мільйона кілометрів від Сонця. Середня відстань Землі від Сонця становить 149,6 мільйона кілометрів.

"Доторкнися до Сонця" - девіз місії, якій належить залетіти туди, куди за всю історію космонавтики не залітав жоден апарат.

Також Parker стане найшвидшим з будь-коли запущених людиною в космос апаратів. Його швидкість становитиме 192 кілометри за секунду.

Зонд вимірюватиме електричні і магнітні поля всередині атмосфери Сонця, вивчатиме склад сонячного вітру і фотографуватиме корону - зовнішню область нашої зірки, яка на мільйони градусів гарячіша за його поверхню.

Parker покликаний відповісти на такі питання:

• Як і чому частинки сонячного вітру прискорюються до навколозвукових швидкостей усередині корони Сонця?
• Який механізм нагріву частинок у короні?
• Як прискорюються окремі частинки, яким вдається досягти близькосвітових швидкостей?

"Поки ми не зможемо пояснити, що відбувається поблизу Сонця, ми не зможемо прогнозувати космічну погоду, а це може спричинити хаос на нашій планеті", - йдеться на сторінці, присвяченій зонду на сайті NASA.

Передбачення космічної погоди необхідне, наприклад, для місії з відправки перших людей на Марс, яка триватиме 3,5 роки.

Якщо за час польоту на Сонце станеться достатньо інтенсивний спалах, то всі астронавти загинуть. На Землі від космічного випромінювання нас захищає магнітосфера планети, у відкритому ж космосі сховатися від сонячного вітру неможливо - його раптовий порив може знищити електроніку корабля і спричинити незворотні мутації в ДНК екіпажу.

Місія Parker розрахована на сім років. За цей час зонд зробить 24 оберти навколо зірки.

Зонд захищений екраном з вуглепластика товщиною 11 сантиметрів, розрахований на температуру близько 1,3 тисячі градусів Цельсія; автономна система датчиків стежитиме за тим, щоб зонд був повернений до Сонця саме захищеною стороною.

Співробітники лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса, що створила Parker, кажуть, що до цього космічні апарати не могли наблизитися до Сонця саме через те, що технології не дозволяли забезпечити їх достатнім термозазистом.