Вчені назвали пробіотики “доволі неефективними”

В окремих випадках пробіотики є не просто неефективними, а й шкідливими, кажуть дослідники

Група ізраїльських вчених дійшла до висновку, що користь від їжі, збагаченої пробіотиками - біологічно активними добавками, що містять живі мікроорганізми, - мінімальна.

Хоча пробіотики активно рекламуються як елементи, корисні для шлунково-кишкового тракту, результати дослідження показують, що в реальності вони чинять або дуже невеликий вплив на організм людини, або є повністю неефективними.

Спеціалісти Наукового інституту Вейцмана влаштували одне з найдетальніших досліджень, присвячених ефективності пробіотиків.

Вчені створили коктейль, що містив 11 "корисних" бактерій - зокрема, лактобацили та біфідобактерії. 25 добровольців, що погодилися на участь в експерименті, пили цей коктейль протягом місяця.

Згодом у піддослідних під наркозом брали проби різних ділянок шлунку, а також товстої і тонкої кишки: дослідники спостерігали за активністю бактерій і те, чи впливають вони на активність шлунково-кишкового тракту.

Висновки, оприлюднені в журналі Cell, демонструють, що принаймні в половині випадків корисні бактерії, що потрапили в організм, одразу залишили його природним шляхом.

В усіх інших випадках вони залишались в організмі, але дуже ненадовго.

Мікробіом

• Ми більшою мірою мікроби, ніж люди: якщо підрахувати усі клітини в організмі, то виявиться, що лише 43% з них - людські
• Все інше - це мікробіом людини: бактерії, віруси та одноклітинні археї
• Геном людини - повний набір генетичних інструкцій для існування - складається з генів: їх налічується близько 20 тисяч
• Але якщо додати до цього всі гени мікробіома, ми отримаємо цифру від 2 до 20 мільйонів.
• Мікробіом часто називають "другим геномом". Від нього залежить схильність до різноманітних захворювань: алергії, ожиріння, запалення кишечника, хвороби Паркінсона. Він також впливає на розвиток депресії та виникнення аутизму.

На стінках кишечника живуть трильйони бактерій, при цьому їх набір для кожної людини - унікальний.

Тому сподіватися, що "універсальні" пробіотики будуть однаково ефективними для всіх, було б великою помилкою, зауважує доктор Еран Елінав.

За його словами, в майбутньому пробіотики будуть створюватися індивідуально - під потреби кожної конкретної людини.

"Таким чином купівля "універсальних" пробіотиків у звичайному супермаркеті - без адаптації до потреб того чи іншого організму - це майже марна справа", - додає доктор Елінав.

Дослідники також влаштували експеримент, аби перевірити вплив пробіотиків на організми 46 піддослідних після прийому курсу антибіотиків, які знищують як корисні, так і шкідливі бактерії.

Виявилося, що пробіотики викликали затримки в відновленні здорових бактерій.

При цьому дослідникам вдалося довести користь від пробіотиків в окремих випадках: вони, зокрема, допомагають захистити недоношених дітей від некротичного ентероколіту - це важке захворювання кишечника.

Дослідник мікробіому доктор Тревор Лоулі каже, що не здивований результатами, які оприлюднили ізраїльські вчені.

"Пробіотики відкриті вже доволі давно і стають результатом все більш прискіпливого аналізу. Ці дослідження є новаторськими, але це попередні висновки, які ще потрібно підтвердити. Кишечник від природи здатен блокувати колонізацію (заселення бактеріями. - Ред.), так само як він зазвичай блокує патогенів, і ми маємо зрозуміти, як можна це обійти".