Виборці втомилися. В яку гру грає Вакарчук?

Мелінда Херінг: Вакарчуку потрібно вирішувати швидше

Вакарчук – єдиний реформаторський кандидат, якого побоюються старі динозаври, такі як Тимошенко і Порошенко

Цього року конференція Ялтинська європейська стратегія (YES), відома як український Давос, не розчарувала. На 13-15 вересня в Києві зібралися найкращі знаменитості і часті гості заходу. Там також з'явився Боно в своїх пурпурових окулярах. Господар Віктор Пінчук представив срібний космічний корабель, створений японським художником Маріко Морі, закликавши всіх зосередитися на майбутньому. Американська панк-група Gogol Bordello була дивовижною.

Але справжня драма розгорнулася на другий день, коли ведучий BBC HARDtalk Стівен Сакур вийшов на сцену, щоб взяти інтерв'ю у трьох провідних кандидатів у президенти, по одному – за раз. Він взяв інтерв'ю у лідера перегонів і екс-прем'єра Юлії Тимошенко, колишнього міністра оборони і кандидата в президенти Анатолія Гриценка і рок-зірки Святослава Вакарчука, який, можливо, і не буде балотуватися.

Тимошенко в кремовому костюмі і туфлях на високих підборах від Chanel виглядала чудово. У неї був рішучий виступ українською мовою. Вона сказала, що не можна ігнорувати все хороше, чого вдалося досягти після Революції гідності, посилаючись на безпрецедентну єдність України і підтримку НАТО. Не згадуючи чинного президента Петра Порошенка, вона закликала натовп не піддаватися макіяжу або сильним промовам.

Тимошенко завдала найсильніший удар чинному главі держави, коли сказала, що йому не вдалося трансформувати країну. «Ми повинні визнати, що за останні чотири роки систему... не зруйнували і навіть не реформували», - сказала вона.

Потім Сакур почав перехресний допит і викликав оплески запитанням про те, як вона може називати себе реформатором, коли її партія вважається однією з найменш реформаторських. Але Тимошенко це не зупинило. Вона попросила його апелювати до конкретики, і тут Сакур спасував.

Він також спробував натиснути на неї спірним рішенням про газовий контракт з РФ від 2009 році, через який країна була змушена платити одну з найвищих цін на газ у Європі.

Тимошенко мудро ухилилася від питання. Чому проросійський президент Віктор Янукович кинув її у в'язницю? – запитала вона, маючи на увазі, що вона, навпаки, явно проти Росії.

Потім був Гриценко, одягнений в костюм волошкового кольору і виглядав стрункіше звичайного. Колишній міністр оборони прямо говорив про своє бачення України. Вона повинна бути країною, де люди довіряють владі, де закон і правила прописані, а громадянське суспільство – сильне. Прийшов час рости: Україна захопилася корупцією, популізмом і патерналізмом, і така поведінка безвідповідальна, додав він.

Він запропонував провести загальнонаціональний перепис, заявивши, що уряд не знає, скільки людей живе в Україні або скільки є внутрішньо переміщених осіб.

Зауваження Гриценка були занадто загальними, до того ж він говорив англійською – що було помилкою. З жовтня 2014 року у нього немає доступу до телебачення олігархів: виступ на конференції був його єдиним шансом потрапити на основне телебачення.

Гриценко очолював провідний аналітичний центр у Києві і це помітно. У приватному порядку його відвертість і політична глибина обеззброюють, але ці якості складно правильно транслювати для великої аудиторії.

Вакарчук був останнім учасником дискусії. Вся увага була прикута до нього, коли Сакур притиснув його запитанням, відповідь на яке до смерті цікавить українців не перший місяць. Чи буде він балотуватися на пост президента?

«... Не чекайте від мене якихось чітких політичних заяв», - сказав співак.

Він закликав натовп виявити терпіння і пообіцяв зробити щось велике, але говорив розмито і загальними фразами. Він втратив обличчя кілька разів. Коли Сакур пробував дотиснути його щодо планів, він став захищатися, і в його голосі чувся надрив.

Вакарчука часто запитують, хто буде в його команді, якщо він вирішить балотуватися, і йому явно не подобаються ці запитання. Рок-зірка стає трохи маніакальною, коли його просять оголосити список «простих людей», яких він зустрів на шляху, які стануть його радниками. Форма і суть відповіді не вселяють довіри.

Вакарчук не позбавлений талантів. Із загальнонаціональним визнанням і готовністю говорити прямо і щиро, апелювати до сердець людей, він – єдиний реформаторський кандидат, якого побоюються старі динозаври, такі як Тимошенко і Порошенко. Під час виступу Вакарчука Тимошенко дивилася на нього, не відриваючись: можливо, вивчаючи його стиль і відповіді.

Але рок-зірці потрібно більше практики, спічрайтер і, можливо, костюм з краваткою.

І йому потрібно вирішувати швидше. Він то наближається до рішення, то віддаляється ось уже кілька місяців: виборці втомилися від цього трюку. Якщо незабаром він не заявить про свою кандидатуру, багато хто побоюється, що виборці не захочуть дати йому шанс. Деякі інсайдери сказали мені, що він хоче балотуватися, але боїться зазнати поразки через те, що телебачення контролюють олігархи; чим довше він тягне, тим довше каналам не буде сенсу підривати його репутацію. Це може бути правдою, але зараз публіка втрачає терпіння через його гру чи-вступлю-я-в-гру?

І це ганьба, тому що, врешті-решт, він один з небагатьох кандидатів з правильними цінностями та ідеями, які повинні очолити країну.