Кандидат у президенти Грузії Вашадзе: У влади вибір між поганим і дуже поганим - перемогою опозиції чи масовими протестами

Григол Вашадзе

Григол Вашадзе, екс-міністр закордонних справ Грузії і соратник Міхеїла Саакашвілі, має великі шанси виграти президентські вибори в країні. Про те, що він планує змінити у випадку свого обрання президентом Грузії, Вашадзе розповів в інтерв'ю Володимиру Федоріну для журналу Новое Время.

Саакашвілі повертається. Всупереч усім зусиллям мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який контролює Грузію, його партія Грузинська мрія програє президентські вибори, що означає неминучу втрату влади над країною у перспективі трьох-шести місяців.

Спочатку Мрія не знайшла, кого висунути в президенти, і підтримала формально незалежного кандидата - 66-річну екс-міністра закордонних справ Саломе Зурабішвілі, яку об'єднує з головним акціонером Мрії насамперед ненависть до Саакашвілі.

Головним опозиційним кандидатом став інший екс-міністр закордонних справ, 60-річний Григол Вашадзе. Як і Зурабішвілі, він був членом команди Саакашвілі, але на відміну від неї не розчарувався в третьому президентові Грузії. Вашадзе балотується від опозиційної коаліції Сила в єдності. Її утворили 11 партій, але основною конструкцією Сили є Єдиний національний рух з його беззмінним лідером Саакашвілі.

В останній тиждень перед голосуванням 28 жовтня Іванішвілі та перші особи Грузинської мріїдоклали всіх зусиль, щоб переконати публіку в можливості перемоги Зурабішвілі в першому ж турі. Насправді ж формально незалежний кандидат здобула формальну перемогу, яка межує з катастрофою. За офіційними даними, Зурабішвілі набрала 38,64% голосів. Вашадзе відстав від неї менше, ніж на відсоток (37,73%), але потенціал зростання у нього в рази вищий, ніж у суперниці. Давид Бакрадзе, який фінішував третім (10,98%), негайно заявив про підтримку Вашадзе. Кандидати, які посіли місця з четвертого по шосте і набрали в сумі більше 8%, точно не підтримають Зурабішвілі, яка встигла заслужити репутацію проросійського кандидата, здатного подарувати Грузію Путіну. З високою ймовірністю всі вони підтримають Вашадзе.

Я зустрівся з Вашадзе через 17 годин після закриття виборчих дільниць. Він говорив, іноді закриваючи очі, щоб зосередитися. Незважаючи на втому, Вашадзе випромінював упевненість і спокійну силу.

Розкажіть, будь ласка, українським читачам, що сталося в Грузії.

Що значить, що сталося? Це демократична країна, де навіть так звана Грузинська мрія не зможе вже знищити демократичні інститути. Три місяці тому ми сказали, що ми вибори виграємо. Я знав абсолютно точно, що я ці вибори виграю. Я їх виграю, тому що - на відміну від Грузинської мрії - ходжу по вулицях кожен день і розмовляю з громадянином Грузії - а не з населенням, як люблять вони. Населення - це статистика, а я говорю з громадянином Грузії. І я знаю, що всім геть набридло те, що відбувається в Грузії. Корупція, кримінальні неформальні збройні угруповання, якісь бандити, які керують мало не гілками виконавчої та законодавчої влади, судової і пенітенціарної системою. І все це відбулося за шість років. І громадянин Грузії зрозумів, що найбільше надбання, яке у нього є, - в тому числі незалежність і наша державність - знаходяться під смертельною загрозою.

Я проїхав 43 тис. км по Грузії - це без окупованої Абхазії, без окупованого Цхінвальського регіону. Поговорив з тисячами людей, і майже ніхто зі мною не говорив про робочі місця, про неадекватну охорону здоров'я, про те, що молодь в масовому порядку емігрує, що всім наплювати абсолютно на розвиток економіки і що за шість років камінь на камінь не поклали. Ні, зі мною говорять, що не можна допустити, щоб державу перетворили в наркоплантацію [мається на увазі план уряду легалізувати вирощування коноплі в промислових масштабах - прим.ред.], Щоб уряд перетворився на наркобаронів, щоб ми вимерли фізично. Люди кажуть, що не можна залишати демографію в такому стані - не можна допустити, щоб наша батьківщина, а у нас іншої немає, спорожніла б від автохтонного народу, який є хребтом цієї держави. І я їх чудово розумію.

Я наплював абсолютно на всі ці месіджбокси, політтехнологів, на колір постерів, на слогани - на увесь той мотлох - і 110 днів провів у дорозі.

Ось це і сталося.

Вважається, що пост президента в Грузії позбавлений серйозних повноважень.

Абсолютно неправильно. Коли конституція дає посаді [президента] компетенцію верховного головнокомандувача, верховного представника держави в міжнародних відносинах, право вето, право затверджувати або не затверджувати прем'єр-міністра, право помилування, право надання громадянства - ви мене вибачте, цього більш ніж достатньо. А я ще не кажу про те, що це єдиний пост в Грузії, у якого є найвища політична і електоральна легітимність. Це єдина посада в Грузії, у якої така легітимність взагалі є, тому що всі інші обираються за партійними списками і так далі.

Не забувайте, що є буква і дух конституції, а дух конституції називається "політичний процес". А кому очолювати політичний процес, якщо не людині, яка займає посаду, яка дає їй найвищу політичну і електоральну легітимність? Тому, коли наші опоненти говорять, що ці вибори не мають ніякого значення, то, друзі-товариші, якщо вони не мають ніякого значення, то якого, вибачте, рожна ви витратили стільки грошей? Вся Грузія всіяна бігбордами їхнього кандидата, а у нас немає жодного, бо у нас принципово не може бути грошей: всі залякані, всі бояться, ніхто близько не підходить. До речі, це й добре, тому що немає ніяких боргів і зобов'язань. Ніхто потім до мене не прийде і не попросить розпиляти якийсь тендер, тому що він підтримував виборчу кампанію. Ми бідна партія бідних людей. Ось тому і виграли.

А виграти другий тур... Ми просто на шматки їх розірвемо, ось побачите.

Коли другий тур?

Цілком ймовірно на початку грудня. Ми подивимося, чи є можливість це зробити раніше. Адже влада буде всіляко намагатися якомога більше це відтягнути, в марній надії, що градус впаде. Вони не розуміють, що градус буде тільки підвищуватися, і як би вони не перегруповувались, і скільки б грошей вони не витратили, вони програють.

У них вибір - між поганим і дуже поганим. Поганий вибір - це перемога опозиції. Дуже поганий вибір - це те, що громадянин Грузії вийде на вулицю. А громадянин Грузії на вулицю вийде - з нами чи без нас.

Ваші перші кроки на посаді президента?

Перше - це створити тут спроможну й ефективну адміністрацію.

Другий крок - позбутися від усіх надмірностей, від яких згодом ми позбудемося в масштабах всієї Грузії: жодних персональних машин, жодних персональних водіїв, жодних благ людям, які незрозуміло що роблять в цьому [президентському] палаці. Який такий скарб ми в Грузії нарили, що в нас у кожного пройдисвіта персональна машина, коли в Естонії їх всього п'ять чи шість штук [на весь уряд]?

Це потрібно для того, щоб люди відразу зрозуміли, що прийшла команда, якій довгі чорні машини, і премії, і кабінети, і тим більше участь родичів у державних тендерах не потрібні.

А помилування Саакашвілі та інших членів його команди?

Звичайно, помилування всіх політв'язнів. І не тільки їх. Коли я говорю про помилування, більшість засобів масової інформації, а вони тут в основному контролюються так званим урядом, відсікають зазвичай другу частину: помилування всіх політв'язнів, всіх жінок, які мають дітей на волі, всіх, хто скоїв господарські злочини до якогось порогу. Завжди можна знайти розумний поріг і зрозуміти, що людина, яка відсиділа чотири роки, не повинна сидіти від восьми до десяти років. Обов'язково.

Чи будуть дострокові вибори в парламент?

Ось! Коли ми закінчимо організаційні заходи, ми перейдемо дуже швидко до політичних дій, необхідних після виграного референдуму. Вибори, президентські і не тільки, - це референдум: про наше майбутнє, про те, чи будемо ми жити гідно або у нас будуть неформальні кримінальні збройні угруповання... Тому після виграного референдуму ми повинні зробити все, щоб в максимально стислі терміни відбулися дострокові парламентські вибори, оскільки переважна більшість тих, хто сидить в парламенті, - за винятком, можливо, осіб десяти, не мають ані морального, ані політичного права вже там перебувати - без якогось референдуму, до речі. Референдум просто поставив точний медичний діагноз.

Яка подальша роль Саакашвілі в грузинській політиці?

Гадки не маю. Я не можу на це запитання відповісти. Мене весь час про це запитують, і я всім кажу: справа честі, щоб третій президент Грузії жив у себе на батьківщині. Справа честі, щоб він на своїй батьківщині мав можливість займатися тим, чим хоче. Якщо у судової або правоохоронної системи є до нього запитання, вони можуть і повинні ці запитання поставити, а він на них відповісти - як будь-який громадянин Грузії. А чи буде в нього пропуск у політику або не буде, це вирішувати грузинському народу. Він занадто молодий для того, щоб вороги його списували з рахунку. Вони не знають, який ККД у нього не використаний.

Те, що він не може приїхати до себе на батьківщину, яку він перетворив з богом і людьми забутої географічної одиниці на  сучасну державу - із таким запасом міцності, де шість років ці пройдисвіти все гризуть і вигризти не можуть ані інституції, ані бюджет, ані все інше... Повернути Саакашвілі - це не моя примха, каприз або дружнє ставлення до Міші, це запит громадянина Грузії.