У своїй промові, присвяченій захисту суверенітету ООН на цьому тижні, президент Трамп ледь відчутно зачепив російську тему, щоб лише підкреслити залежність Німеччини від енергоресурсів Росії. Як чемпіон з суверенітету, Трамп міг нагадати і про нехтування Росією незалежності інших держав. Це був грубий промах.
За керівництва Володимира Путіна Росія стала найбільшою світовою загрозою для суверенітету інших держав. Росія вторглась на територію двох сусідів – Грузії у 2008 та Україні у 2014 роках – змінивши їхні кордони. Путін розгорнув війська в Сирії у 2015 році, щоб підтримати нещадного диктатора Башара Асада. Потім у 2016 році Путін порушив американський суверенітет, використовуючи декілька засобів – включаючи крадіжку та публікацію приватної інформації, використання російських державних та підконтрольних владі традиційних медіа, соцмереж, ботів, тролів і фейкові акаунти, так само як і пряме втручання у кампанію Трампа, – щоб вплинути на результати американських президентських виборів. У 2018 році Путін та його режим порушили британський суверенітет, намагаючись вбити Сергія Скрипаля, колишнього російського шпигуна.
Це не нормальні інструменти зовнішньої політики. Це кримінальні дії. […]
Якщо Трамп сам не вирішить стримувати неодноразові порушення Путіним суверенітету інших країн, то Конгрес має підштовхнути на це його адміністрацію. Для злочинів мусить бути покарання. Нові економічні санкції – це грубий, але необхідний інструмент покарання за протизаконну, агресивну поведінку Росії.
Нещодавно було представлено три законопроекти щодо нових санкцій: «Про захист американської безпеки від агресії Кремля» ( DAASKA), «Про захист виборів від загроз через встановлення «червоних ліній» (DETER) та «Про кооперацію з союзниками у Європі в секторі безпеки та енергетики-2018». Конгрес повинен зібрати докупи найкращі елементи цих трьох законопроектів, аби покласти президентові на стіл один напередодні дня виборів у листопаді. В ухваленні такого закону слід керуватись кількома принципами.
По-перше, Конгрес мусить схвалити, а Трамп підписати у вигляді закону превентивні санкції, які автоматично вступлять у дію в разі майбутньої ворожої поведінки з боку Росії. […]
По-друге, проти нинішньої протизаконної поведінки Росії також мають ввести нові санкції. Наприклад, кожен день, коли Росія підтримує сепаратистську війну на Сході України, слід розуміти як нову протизаконну дію. Замість просто підтримувати на самому початку введення санкцій у відповідь на інтервенцію Росії на Сході України, американські законодавці мають законодавчо закріпити розклад посилення санкцій в разі, якщо російський уряд продовжить свої протизаконні дії.
По-третє, обмеження мають почати діяти у відповідь на конкретні нинішні чи майбутні дії Росії – так, щоб конкретну санкцію могли зняти, коли конкретну поведінку згорнуть.
По-четверте, майбутні санкції мають бути передусім націлені на російських чиновників, державні організації чи боргові зобов’язання, що виникли за ініціативи російського уряду, а також підприємства, ЗМІ чи групи у соцмережі, які є у власності чи під контролем держави. Окремі представники приватного сектору та компанії не слід карати, поки їхня безпосередня підтримка кричущої зовнішньої політики Росії не буде задокументована.
По-п’яте, нове законодавство має ліквідувати можливість анонімного володіння корпораціями чи нерухомістю, а також переведення коштів за кордон через юридичні фірми. Це забезпечить неабияку прозорість російським інвестиціям та економічній діяльності Росії за кордоном.
По-шосте, кремлівське зловживання Інтерполом – шляхом невідповідного використання як червоних попереджень (міжнародних орденів на арешт) та червоних оповіщень (міжнародних повідомлень про затримання) у політичних цілях – треба зупинити. […]
Чи змінять нові закони поведінку Путіна? Малоймовірно. Чи загроза нових санкцій утримає Путіна від майбутніх злодіянь, особливо втручання в американські вибори? Можливо. Чи сигналізуватимуть нові закони про рішучість американців стримувати злодіяння Путіна? Абсолютно. Санкції є морально виправданими у відповідь на кричущу протизаконну поведінку, навіть якщо вони не змінюють її в короткостроковій перспективі. Демонструвати рішучість захищати міжнародні закони, правила та норми є необхідним задля збереження міжнародного порядку в довгостроковій перспективі.
І пам’ятайте, російський уряд продовжить занижувати вплив американських санкцій. У відповідь на прес-анонс прем’єр-міністр Дмитро Медвєдєв сказав, що нові санкції проти російських банків стануть «проголошенням економічної війни», і що Росія відповість «економічними, політичними, чи, якщо треба, іншими заходами» . Якщо санкції такі неефективні, то чому російські чиновники так важко працюють над тим, щоб їх зняти чи попередити виникнення нового законодавства? Санкції важливі – це очевидно. Як і очевидно те, що Конгрес має знову вступити в дію та схвалити нові закони цієї осені.