Чому Азовське море і чому саме зараз?

Путін вміє вибирати момент для удару

1.Війна не припиняється вже 4 роки, росіяни почали повзучу ескалацію на Азові ще влітку. Про що президент і влада неодноразово інформували суспільство і світ. Саме тому ми з вересня посилюємо нашу присутність в акваторії, було прийнято рішення про створення нової бази дислокації в Бердянську. А на грудень – наша дипмісія при ООН над цим активно працює вже з вересня – заплановано розгляд резолюції щодо мілітаризації Чорного і Азовського морів на Генасамблеї ООН. 

2.Одним із найважливіших напрямків цієї війни проти України для Путіна є знищення нашої економіки. В 2016-му, завдяки нашим доморощеним корисним ідіотам (пам’ятаєте «блокаду на крові»?) , вкрали українські металургійні підприємства на окупованому Донбасі, які були перереєстровані на підконтрольній території і сплачували податки. Результат – втрата 1% ВВП і ринків експорту. В Маріуполі та Бердянську знаходяться наші порти, і їх робота зараз фактично заблокована. І це – одна з цілей Путіна.

3.Європа зайнята Брекзітом. Франція переживає серйозну політичну кризу через підвищення ціни на пальне – сьогодні там широкі протести, канцлер Німеччини також зосереджена на внутрішніх політичних проблемах, Єврокомісія готується до приходу нових керівників – Путін вміє вибирати момент для удару, коли ключові зовнішні партнери зосереджені на власних кризах.

4.Ключове – це катастрофічне падіння рейтингу Путіна в РФ. У таких випадках він завжди організовує якусь войнушку.

5.Наближення виборів в Україні. Путін прагне зробити все для зміни нашої влади та підіграти всім, аби не Порошенко.

На мою думку, ключовими наслідками введення воєнного стану має стати наступне :
- посилення нашої безпеки і обороноздатності, передусім на Донбасі та в регіоні Азовського та Чорного морів;
- зрив сценарію Путіна заблокувати нам навігацію і торгівлю, роботу наших портів, рибальство і транзит в акваторії Азовського моря;
- мобілізація наших міжнародних партнерів – європейських, G7, аби вони усвідомили рівень загроз і викликів на Азові; 
- зрив можливих чергових військових провокацій і наступу РФ;
- подача консолідованого позову проти РФ до міжнародних судів;
- профілактичні контррозвідувальні дії в районі ВС.

І, звичайно, в центрі нашої уваги – доля моряків. Вони – військовополонені московських піратів. Держава зобов’язана в першу чергу підтримати їх родини.