Для Путіна 2019-й буде роком без Криму

Настало посткримське похмілля

Про що можу говорити з усією впевненістю, думаючи про 2019 рік, – так це про те, що для російської пропаганди, для Володимира Путіна це буде рік без Криму.

Кримський ефект остаточно випарувався у 2018 році – це показали і соціологічні опитування, і нові, "посткримські" інтереси росіян. І це незважаючи на те, що тема Керченського мосту була використана на всі сто відсотків – і російськими політиками, і пропагандистами, і кримським начальством, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Але міст відкрили невчасно. Настало посткримське похмілля.

Коли Крим анексували, високі ціни на нафту дозволяли не асоціювати наслідки зовнішньої політики Володимира Путіна для гаманця кожного громадянина його країни. Але з часом стало ясно, що добробут росіян забезпечувався не політикою керівництва країни, а виключно нафтовими цінами. І готовність до конфлікту із Заходом, яка привела до санкцій і економічного провалу, обернулася значним погіршенням рівня життя громадян.

Напередодні Нового року російські медіа в один голос пророкували, що негативні тенденції будуть лише наростати. І при цьому не видно ні готовності змінити самовбивчу зовнішню політику країни, ні волі до реформ. А в чому тоді сенс "кримського ефекту"?

Росія знову на колінах, причому міцно й без усякого шансу піднятися з них протягом найближчих років, якщо не десятиліть

Коли Крим анексували, рішення Володимира Путіна здавалося ефектним завершенням процесу "вставання з колін", забезпеченого безконтрольною тратою нафтодоларів. Минуло всього кілька років - і Росія знову на колінах, причому міцно й без усякого шансу піднятися з них протягом найближчих років, якщо не десятиліть. І це – не образ.

Економічне зростання Росії майже зупинене, в той час як у країнах Заходу воно триває. А це означає, що з кожним роком Росія відставатиме від цивілізованого світу, перетворюватиметься в економічну, політичну, культурну провінцію, величезний музей минулого від Калінінграда до Владивостока. А Крим, який ще нещодавно здавався Путіну перлиною в короні вигаданої ним імперії, а росіянам – доказом торжества "сакральної" історичної справедливості, стає тягарем, ще одним регіоном, на який потрібно витрачати гроші, яких немає.

Саме тому 2019 рік буде роком без Криму – про окупований півострів, впевнений, перестануть згадувати, він не цікавитиме ні росіян, ні Володимира Путіна. Потроху з влади Криму виженуть ветеранів "кримської весни", щоб замінити їх (згодом назвавши шахраями) московськими менеджерами і зменшити витрати на півострів. Крим зникне з російської інформаційної повістки до того самого дня, поки наступник Путіна не почне переговори про повернення його Україні – тому що буде відчайдушно потребувати західної допомоги для порятунку держави, що котиться в економічну прірву, і погодиться на будь-які вимоги цивілізованого світу, щоб цю допомогу отримати.

Ось тоді в Росії знову згадають про Крим – про український Крим.