Готуйте ковчег. Які українські міста потонуть через глобальне потепління

Одеса, Маріуполь, Миколаїв, Херсон, Севастополь - це далеко не повний список українських міст, які можуть постраждати від глобального потепління. Центр екологічних ініціатив "Екодім" підрахував, коли прибережна Україна зануриться під воду і хто постраждає найбільше.

Незважаючи на те, що проблема глобального потепління залишається перебільшеною і чужою багатьом жителям нашої планети, експерти запевняють - якщо не вживати жодних заходів прямо зараз, наслідки можуть бути плачевними вже через десятки років.

Так, нещодавно, ООН опублікувало звіт, згідно з яким з нинішніми темпами викиду шкідливих речовин в атмосферу і створення парникового ефекту, через 12 років в світі значно зростуть ризики посухи, повеней, екстремальної спеки і бідності для сотень мільйонів людей. 

При цьому, чим більше ми шкодимо планеті, - тим більше вона шкодить сама собі: вчені з Брістольського університету довели, що льодовики, які тануть в Гренландії, виділяють метан, що має в десятки разів більший парниковий потенціал, ніж вуглекислий газ. 

Як не дивно, але льодовики, що поступово переходять у море, відіб'ються і на Україні. У численних прогнозах кліматологів і фільмах-катастрофах вже описувалася проблема затоплення Великобританії, Нідерландів, окремих частин Скандинавії і Середземномор'я. Тепер, експерти з центру екологічних ініціатив "Екодім" вирішили розібратися, що буде з прибережними територіями України через кілька десятків років. 

У дослідженні "Вода близько" розглядається один із найгірших сценаріїв, за яким до 2100 року глобальна температура підніметься на 4 градуси Цельсія, а рівень моря - на один метр. Такий результат цілком можливий, оскільки, за даними організації, з 1901 по 2010 роки середній глобальний рівень моря вже піднявся майже на 20 см і темпи зростання тільки збільшуються. 

/ Фото: Екодія

За допомогою цифрових систем моделювання рельєфу, експерти встановили, що найбільше постраждають Крим, Херсонська та Одеська області. Майбутня вода затопить майже 1,2 млн гектар землі, включаючи зони відпочинку, промислові та військові об'єкти, сільськогосподарські поля та житлові території. 

Невеликі поселення на кшталт Щолкіно (АР Крим), Вилкове (Одеська область) і Гола Пристань (Херсонська область), із загальним населенням майже 35 тис., осіб можуть повністю піти під воду. 

Підняття рівня моря в кінці XXI століття також загрожує затопити майже третину Бердянська, п'яту частину Феодосії, 17,1% Одеси, 13,4% Херсона, 10,4% Керчі, 8,9% Миколаєва і т.д. Загалом, за даними "Екодім", від глобального потепління постраждають 34 міста, 48 смт і більше 500 сіл і селищ в Україні. 

/ Фото: Екодія

Складно оцінити, скільки людей втратять свої будинки, але в нинішній зоні затоплення розташовані майже 52 тис. житлових будинків, більшість з них - в Одеській і Запорізькій областях.

Експерти прогнозують також інфраструктурні втрати: буде зруйновано близько 5,5 тис. км доріг з твердим покриттям, 700 км ліній електропередач, шість залізничних вокзалів, 15 станцій і 53 порти. 

Незаконні забудови в береговій зоні тільки посилять руйнування берега: в зону затоплення потрапляють майже 300 готелів, а постраждають такі курорти, такі як Затока, Коблево, Залізний порт, Скадовськ, Кирилівка, Бердянськ, Лазурне, Міжводне, Чорноморське, Саки та інші. 

Затоплені військові бази і полігони, звалища, очисні споруди та кладовища можуть в рази ускладнити екологічну ситуацію в прибережній зоні. У небезпеці - маріупольський металургійний комбінат Азовсталь, кислотні відстійники Кримського Титана і деякі портові нафтобази. 

Оскільки Україна має приблизно близько 2,5 тис. км берегової лінії, - для нас це не тільки дзвіночок, а й прямий заклик до дії зі скорочення шкідливих викидів у навколишнє середовище. 

/ Фото: Екодія

Координатор кампанії з питань зміни клімату "Екодім" Софія Садогурська впевнена, що підняття рівня моря вже зараз вимагає активних дій на міжнародному, національному та локальному рівнях. 

"Україна повинна скоротити викиди парникових газів, прийняти на національному рівні політику переходу енергетичного сектора на 100% джерел енергії, що відновлюються, до 2050-го і брати участь у міжнародних переговорах з приводу змін клімату", - говорить Софія. 

Нагадаємо, що в 2016-му Україна ратифікувала Паризькі кліматичні угоди, які прийняли більшість держав у світі, і тим самим взяли на себе зобов'язання утримати зростання глобальної середньої температури нижче двох градусів Цельсія. 

Влітку 2017-го, президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з кліматичних угод , а влада Росії досі не ратифікували документ, пояснюючи це економічною недоцільністю.