В китайського імператора була 121 дружина. З ким йому спати, вирішували математики

Від вимірювання часу до морської навігації - математика була ключовим інструментом в житті стародавніх цивілізацій.

Історія математики в західній цивілізації починається зі Стародавнього Єгипту, Месопотамії і Стародавньої Греції. Проте після їх краху, розвиток математики на Заході фактично зупинився на кілька століть.

Водночас на Сході розвиток цієї науки досяг нових висот.

У Стародавньому Китаї математика була ключовим інструментом для проектування і зведення Великої китайської стіни довжиною в понад 9 тисяч кілометрів, покликаної захистити зростаючу імперію від ворогів.

Життя імператорського палацу було підкорено цифрам і числам.

З ким у ліжко

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Плани і рішення імператора будувалися і схвалювалися з огляду на календар і рух планет. Математичні моделі та ідеї подекуди впливали й на те, як проходили дні і навіть ночі імператора.

Радники імператора, приміром, вигадали, як "гарантувати" те, що імператор протягом певного періоду часу не залишить без уваги жодну з жінок свого гарему.

Графік ночей правителя був заснований на формулах геометричної прогресії. Згідно з легендою, протягом 15 ночей імператор мав провести ніч зі 121 жінкою, а саме:

• з імператрицею
• з трьома старшими дружинами
• з дев'ятьма іншими дружинами
• з 27 наложницями
• З 81 рабинею

Кожна наступна група жінок за чисельністю втричі перевищувала попередню. Перша ніч була за імператрицею. Наступну імператор мав провести з трьома старшими дружинами. Третю - з дев'ятьма іншими.

Наступні три ночі імператор проводив з 27 наложницями: щоночі до нього приходили дев'ять жінок. Ночі, що лишалися, імператор присвячував рабиням. Кожної ночі до нього приходили по дев'ять рабинь.

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Такий графік мав гарантувати, що імператор спить з жінками "вищого рангу" його гарему в повний місяць. Вважалося, що саме в цей момент жіноча сила "інь" досягає свого розквіту і може відповідати його "ян" - чоловічій силі.

Розробляючи цей графік, радники імператора турбувалися про появу в нього достойних, а точніше - найкращих із можливих спадкоємців.

Магія чисел

Проте не лише життя імператорського двору визначалося математичними ідеями і формулами. Математика допомагала і в державних справах.

Стародавній Китай - зростаюча імперія, що займає величезну територію, з суворим правовим кодексом, розвиненою системою оподаткування і грошовою системою.

У Китаї використовували десяткову систему числення за тисячу років до того, як її почали застосовувати на Заході.

Копирайт изображенияGETTY IMAGES

Згідно з міфом, математику створило божество за велінням легендарного правителя Китаю - Хуан-ді або Жовтого імператора - у 2 800 році до нашої ери. Тоді жителі Китаю вірили, що числа мають космічне значення.

В магічну силу чисел китайці вірять і дотепер.

Непарні числа вважаються чоловічими, парні - жіночими. Числа 4 в Китаї намагаються уникати усіма можливими засобами, а от число 8, навпаки, вважається щасливим.

До 6 століття нашої ери Китайська теорема про остачі використовувалась в астрономії, аби вираховувати рух планет. Вона й досі має практичне застосування - її використовують, наприклад, під час шифрування даних в мережі.