"Жванецький поставив на собі путінський хрест"

Російський письменник-сатирик українського походження Михайло Жванецький прийняв від президента Росії Володимира Путіна орден "За заслуги перед Вітчизною" ІІІ ступеня. Путін нагородив його "за великий внесок у розвиток вітчизняної культури й мистецтва".

На березень у Жванецького заплановано концерти в України - 16-го в Києві та 21-го в Одесі. Колишній голова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко вимагає скасувати виступи.

"Або організатори відмовляться від запланованих заходів та самостійно їх скасують, або вони зустрінуть протестну реакцію обурених українців, - пише на своїй сторінці у Facebook Стерненко. - Є ще альтернатива - публічна відмова Жванецького від нагороди із поясненнями, що агресія Росії до України є неприйнятною. Поки такого немає. Ця кремлівська провокація із використанням не надто розумного артиста має отримати нашу належну реакцію. Ти можеш бути хоч тричі генієм, але завжди потрібно залишатись людиною. І розуміти, якою може бути реакція жертви на твої реверанси перед вбивцею".

У листі виданню "Гордон" Михайло Жванецький пояснив, чому прийняв орден.

"Я все життя пишу тільки про Одесу - це перлина Україна, - говорить Жванецький. - Мені дали орден за мої розповіді про Одесу, і я його прийняв. Як мій тато-лікар узяв орден Трудового Червоного Прапора. Одеса – моя маленька країна".

"Якщо самодостатні представники культури ставлять путінський хрест на собі, це загадка для майбутніх психіатрів, - каже журналіст Роман Чайка. - Радянський гумор зазвичай був жлобський і тупий. А Жванецький демонстрував його кращі якості, хоч і грав на цьому полі. І завжди був самодостатній та при розумі. Тож міг легко відмовитися від ордена. Для чого ця брязкітка людині в його статусі?

Але важливіше не сам орден, а від кого він. Жванецький прийняв медальку від Путіна на п'ятий рік російської агресії. Що була розіграна, зокрема, й на території малої батьківщини сатирика — Одеси. Це абсолютно зрозумілі речі для Жванецького. За ним ніколи раніше не помічалося такої ватності, як у совкодрочера Еміра Кустуриці (сербський режисер, підтримав російське вторгнення в Україну, назвав Крим територією Росії. - Gazeta.ua). У нього є мізки, на відміну від якихось Maruv чи Ані Лорак. Тому його падіння у глибоку прірву є більш стрімким і безповоротним — цей вчинок не можна виправдати. Людина себе просто перекреслила.

На жаль, ми не маємо закону про колабораціонізм. На п'ятий рік збройної агресії проти України у нас досі немає змін до кримінального кодексу. Де мало би бути чітко розписано, що таке колабораціонізм та інші дії на користь країни-агресора. Це має бути унормовано законом. А поки нема чого застосувати проти концертів Жванецького в Україні.

Усе решта - в моральній площині. Якби в нас не було всіх тих совкодрочерів, то не було б і концертів ватних путінофільських виконавців. Якщо навіть скасувати виступи Жванецького, буде незадоволена публіка, яка все одно любитиме його. Залишаються лише заклики до моралі.

Люди мають право на протест. Інша річ, у яких межах його застосовувати. Усі протести, що переходять у фізичну площину, є реакцією на відсутність юридичної бази. Держава, яка має монополію на насильство, повинна мати й інструменти. А якщо політики не діють, може спрацьовувати постулат Леся Подерв'янського: "Не вірю в силу слова я, а вірю в силу піздюлєй". У ситуації з приїздом Жванецького люди, які бачать безпорадність держави, можуть емоційно перейти до застосування сили. Я не прихильник такого підходу - це шлях до анархії та відсутності держави й інституцій. Але зрозуміти людей абсолютно можу".

Михайло Жванецький народився в Одесі 1934 року. Є народним артистом України. Живе в Росії. У березні 2014-го підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму. 2015-го Міністерство культури внесло гумориста до "білого списку митців", які висловилися за територіальну цілісність України.