Чому Зеленський лякає західних дипломатів - The Economist
https://povnatorba.blogspot.com/2019/03/economist.html
У п'ятницю, 15 березня, іноземна преса пише про таке:
- Чому українцям може бути "не до сміху" після президентських виборів
- Чи правда, що Чорнобиль і досі нас вбиває?
- Як "оупен-спейси" вбивають креативність
- Чому геймерів захопила безсюжетна гра про спальні райони
Трагікомедія українських виборів
Після президентських виборів 31 березня українцям може бути "не до сміху".
Про це пише британський тижневик The Economist у статті під назвою "Трагікомедія", у якій зокрема оцінює популярність фаворита перегонів, коміка Володимира Зеленського.
"Люди хочуть показати владі середній палець, й саме він відіграє роль цього середнього пальця", - цитує журнал політолога Володимира Фесенка.
За словами тижневика, плани Зеленського в разі перемоги і досі незрозумілі, адже сам кандидат поки що представив лише розпливчасті обіцянки зберегти курс на євроінтеграцію, покращити інвестиційний клімат та покласти край війні на Донбасі.
"Західних дипломатів лякає його непідготовленість. Багато хто побоюється, що Володимир Путін з'їсть його наче плитку шоколаду виробництва Петра Порошенка", - зазначає тижневик.
Але головне питання, на думку видання, - не хто переможе, а чи будуть вибори легітимними, особливо зважаючи на небезпеку втручання Росії. Хоча джерелом небезпеки можуть бути і самі кандидати.
The Economist нагадує, що і Петра Порошенка, і Юлію Тимошенко вже звинувачували у підкупи виборців, а присутність "приватних армій" та надмірна кількість зброї на руках у розгніваних українців можуть призвести до непередбачуваних наслідків.
"Буде не до сміху, якщо українці прокинуться 1 квітня і не повірять результатам першого туру ", - резюмує Economist.
Довготривалі наслідки Чорнобиля
Чи правда, що Чорнобиль і досі нас вбиває? Про це запитує Daily Mail у відгуку на нову книгу про Чорнобильську катастрофу.
Як пише газета, її автор Кейт Браун протягом чотирьох років проводила "копітке розслідування" трагедії та представила "можливо, найбільш правдоподібну теорію змови, яку ви колись могли прочитати".
На думку Браун, світові організації та посадовці приховують реальну кількість загиблих від наслідків трагедії, яка, за її оцінками, протягом 30 років забрала життя 150 000 людей в одній тільки Україні.
"Автор припускає, що отруєння радіацією - і не тільки від Чорнобиля, а й від інших радіоактивних витоків та сотень атомних вибухів - може бути причиною онкологічних та автоімунних захворювань, кількість яких тільки збільшується", - наголошує газета, додаючи, що йдеться зокрема про рак щитоподібної залози.
На думку пані Браун, найефективніше, що могла зробити радянська влада після трагедії - забезпечити видачу препаратів зі вмістом йоду.
"Але цього не було зроблено, частково тому що майже ніхто у СРСР, від Кремля до місцевих лікарень, не мав уявлення про те, як боротися із радіоактивним отруєнням, ", - наголошує видання.
"Оупен-спейси" проти креативності
Традиційні офіси вбивають креативність, якої так потребують сучасні компанії, попереджає Financial Times.
Газета пише, що дедалі більше роботодавців вимагають від підлеглих нестандартних креативних рішень, але не створюють для цього належних умов.
Для справжнього творчого процесу працівникам потрібні спокійна атмосфера і приватний простір, якого в традиційних "оупен-спейсах" просто немає, зазначає видання.
"Усамітнення - це головний фактор, який сприяє креативності. Це індивідуальний процес, а не колективний", - цитує видання Роджера Мевіті, автора книги "Як вкрасти вогонь", яка розповідає про те, як заохотити працівників більш творчо підходити до роботи.
Але як цього можна досягти у типовій офісній споруді, де робітники змушені ділити спільний простір із десятками колег? На це питання відповіді у пана Мевіті немає.
Навіть ті, хто мають приватний офіс, часто змушені брати участь у нарадах та планірках, які значно менш сприятливі для творчого процесу, ніж індивідуальна робота.
"Мозкові штурми та командна робота - це оплот сучасного офісного життя, не кажучи вже про нескінченні наради та інші бюрократичні процеси, що відволікають нас від процесу творчого або будь-якого іншого мислення. Ця практика і досі живе попри свої очевидні недоліки", - наголошує Financial Times.
Комп'ютерна гра про спальні райони
Російська комп'ютерна гра за мотивами депресивних реалій пост-радянського спального району здобула несподівану популярність серед геймерів, розповідає The Independent.
У грі під назвою "Зима" немає сюжету або завдань. Лише атмосфера, знайома всім мешканцям колишнього СРСР: "панельні будинки, сіре небо, маленька кухня та занедбаний під'їзд".
"Вас нічого не чекає: немає можливості вийти, немає де шукати пригод, немає захоплюючого сюжету. Лише зламане радіо, холодильник з їжею, самотність та нескінченний сніг", - йдеться в описі гри на сервісі Steam, де її можна купити за сім доларів.
Геймери залишили на гру вже 125 відгуків, більшість з яких виявилася позитивними.
"Цю гру обов'язково треба придбати, якщо ви знайомі з типовими пост-радянськими містами у Росії чи східній Європі. Я вже давно не був вдома, і ця гра нагадала мені, чому повертатися не варто", - цитує газета один із відгуків.
Інший користувач похвалив гру за "яскраву меланхолію, яку відчуваєш до самих кісток наче пронизливий холод", - додає The Independent.
