Netflix показав серіал про зниклу дівчинку, яку шукають вже 12 років
https://povnatorba.blogspot.com/2019/03/netflix-12.html
 |
| Пошуки Мадлен Макканн тривають уже понад 12 років |
У п'ятницю, 15 березня, на Netflix вийшов восьмисерійний документальний серіал "Зникнення Мадлен Макканн". Він розповідає про один із найвідоміших нерозкритих злочинів у Британії.
Під час відпочинку у Португалії батьки залишили доньку разом із двома близнюками спати, вийшли до сусіднього ресторану - і через півтори години виявили, що дівчинка зникла. Творці серіалу припускають, що Мадлен Макканн може бути жива.
Фільм починається з реконструкції подій. Невеличке португальське селище Прая-де-Луш на півдні країни, берег моря, переважно білі будинки з червоними дахами.
Місцеві жителі кажуть, що приблизно до 1980-х тут було найбезпечніше місце на Землі, а потім селище стало перевалочним пунктом для наркотрафіку з Марокко до країн Європи.
У Прая-де-Луш з'явилися банди, але на житті туристів це не позначалося - селище було однаково популярним і серед португальців, і серед туристів. Більшість із них - з Великої Британії і країн північної Європи.
Популярним був туристичний комплекс Ocean Club - в основному, тут зупинялися представники середнього класу. Дво- та триповерхові котеджі, кілька басейнів, дитячий майданчик, кілька барів і ресторан.
Наприкінці квітня сюди приїхала велика компанія англійців: сім'я лікарів із графства Лестершир Кейт і Джеррі Макканн з трьома дітьми - Мадлен, Шоном і Амелі, а також їхні друзі: семеро дорослих і п'ятеро дітей.
Як зникла Мадлен Макканн
Щовечора близько сьомої дорослі вкладали дітей спати і йшли вечеряти до ресторану - за 50 метрів від будинку, на першому поверсі якого жила сім'я Макканн.
Аби потрапити до ресторану, їм навіть не треба було виходити на міську вулицю - досить було вийти через задні двері будинку і обійти басейн. Так сталося і ввечері 3 травня 2007 року, в передостанній день відпустки. Столик у туристів щодня був заброньований на 20:30.
Кейт і Джеррі Макканн раз на півгодини виходили перевіряти, чи все гаразд із дітьми. Трирічна Мадлен спала окремо; поруч, удвох на одному ліжку, близнюки Шон та Амелі - їм тоді було по два роки.
Батько і мати заглядали до дітей двічі - все було гаразд. Близько 22:00 Кейт Макканн підходила до кімнати - і раптом перед нею від пориву вітру зачинилися двері. Вона відкрила їх і побачила, що вікно у кімнаті відчинене, а Мадлен зникла.
"Кейт кричала: "Мадлен зникла, її немає!" А я думав - цього не може бути", - згадував у інтерв'ю Evening Standard Джеррі Макканн.
"Я почав обшукувати спальню, потім перевірив усю квартиру, кожне місце, де, я думав, вона може бути: під раковиною в кухні, в шафах - я просто не вірив у те, що вона (Кейт. - Ред.) говорить".
Кейт і Джеррі Макканн викликали поліцію, вона приїхала досить швидко, але її дії складно назвати ефективними - зникнення людини саме по собі у Португалії не вважають злочином, який треба розслідувати негайно, плюс - за різні злочини відповідають різні, інколи погано скоординовані між собою підрозділи.
Згодом британські ЗМІ багато критикували дії поліції: у квартирі побувало щонайменше 20 людей, перш ніж її оточили; уся кімната була у брудних слідах людей, які забігали й вибігали з неї. На те, щоб передати опис дівчинки прикордонній службі і морській поліції, пішло понад десять годин.
Вранці 4 травня сім'я Макканн повідомила про те, що сталося, посольство Великої Британії у Лісабоні та МЗС країни. Їхні друзі розповіли про зникнення дівчинки ЗМІ. До вечора кореспонденти десятка британських видань вже були у Прая-де-Луш.
Перша серія "Зникнення Мадлен Макканн" завершується документальними кадрами. Джеррі Макканн однією рукою обіймає дружину, іншою тримає текст заяви і ліхтарик, який підсвічує фрази. Він просить повернути дочку, хто б її не забрав, і повідомити будь-яку, навіть найбільш незначну, інформацію про неї.
У наступні 12 років історія Мадлен Макканн стала загальнонаціональною. В усіх основних британських таблоїдах досі є спеціальні розділи, присвячені цій справі - і вони оновлюють їх щонайменше раз в кілька місяців.
Як шукали Мадлен Макканн
Спочатку розслідування вели португальці, а групу очолив начальник кримінальної поліції регіону Гонсалу Амарал.
Під час перших допитів Джейн Таннер, одна із супутниць сім'ї Макканн, розповіла, що приблизно за півгодини до зникнення дівчинки вона виходила з ресторану - провідати свою дитину. По дорозі вона зустріла знайомого, розговорилася з ним і побачила: по той бік вулиці йшов невисокий чоловік і ніс дитину в рожевій піжамі.
Через кілька років уже британська поліція дійшла висновку, що він не причетний до зникнення Мадлен.
Наступними підозрюваними стали самі Кейт і Джеррі Макканн. Поліція запідозрила їх у тому, що вони ненавмисно вбили свою дочку - давши занадто велику дозу снодійного, а потім позбулися її тіла. Нібито сліди ДНК Мадлен Макканн знайшли в багажнику орендованого ними на час відпустки автомобіля.
Чоловік і дружина свою провину категорично відкинули - вони заявили, що ані вони, ані їхні діти не вживали жодних ліків, а ДНК-аналіз у португальській лабораторії провели із занадто малою кількістю генетичного матеріалу, і, відповідно, ймовірність помилки була дуже високою.
Підозрюваними Макканни залишалися до осені 2007 року, потім підозру зняли - і вони повернулися до Великої Британії.
Гонсалу Амарал, який вів справу, сам виявився замішаним у злочині: він приховував, що його підлеглі катували підозрювану у вбивстві 8-річної дитини у 2004 році. Його відправили у відставку, на пенсії він написав дві книги, в яких намагався довести провину батьків у загибелі Мадлен Макканн. У відповідь він отримав судові позови про наклеп - і програв.
Кейт і Джеррі Макканн від самого початку намагалися зробити пошук їхньої доньки максимально публічним. Ще у травні 2007 року їм навіть вдалося домогтися короткої аудієнції у папи Римського Бенедикта. Той благословив їх на пошук доньки.
Сім'я створила спеціальний фонд, щоб пошуки тривали, - тільки за позовом проти Амарала вони отримали близько 1,2 млн євро.
Кейт і Джеррі Макканн також виграли кілька судів у таблоїдів, які написали, що вони несуть відповідальність за зникнення своєї доньки. Крім цього, фонду допомагали добровільні жертводавці - серед них були як і інші зацікавлені у ексклюзиві таблоїди, так і, наприклад, письменниця Джоан Роулінг.
Сім'я Макканн постійно залишалася у полі зору, їхню справу обговорювали фахівці різноманітної кваліфікації - від колишніх поліцейських до ясновидців.
Проте розслідування не просувалося. У 2011 році Тереза Мей, яка тоді очолювала британський Хоум-офіс (міністерство внутрішніх справ), ініціювала нову справу про зникнення Мадлен Макканн - нею зайнявся Скотленд-Ярд спільно з португальською поліцією.
Основною версією стало викрадення дитини - але жодних помітних результатів домогтися не вдалося. Потенційні підозрювані або були мертві, або доводили свою непричетність до викрадення.
Серед підозрюваних газета Telegraph у 2016 році назвала онука Зігмунда Фрейда - померлого в 2009 році Клемента Фрейда, британського політика і телеведучого.
Після його смерті виявилося, що він причетний до епізодів педофілії, і його сім'я це визнала. Але члени сім'ї також сказали, що у дні зникнення Мадлен Макканн його не було у Португалії.
Британський консультант із нерухомості Роберт Мурат, який жив у Португалії і якого таблоїди запідозрили у причетності до злочину, відсудив у них 600 тисяч фунтів стерлінгів. У фільмі Netflix він сказав, що це було найжахливіше звинувачення у його житті.
"Головна і найбільша несправедливість у тому, що після завершення первинного розслідування у Португалії, ніхто по суті нічого не робив для розшуку Мадлен", - говорив у інтерв'ю ВВС Джеррі Макканн у 2017 році.
"Я думаю, будь-якому батькові зрозуміле наше бажання переконатися у тому, що всі лінії розслідування доведені до логічного кінця".
У травні 2017 року, у десятирічну річницю зникнення дівчинки, видання Independent підсумувало розслідування і назвало основні теорії зникнення Мадлен Макканн:
- Викрадення і вивезення за кордон у рабство;
- Вбивство грабіжником, який не очікував застати у квартирі дітей;
- Вбивство дівчинки невідомим педофілом;
- Нещасний випадок - дитина могла прокинутися, вийти на вулицю і впасти в колодязь для води;
- "Участь батьків" видання також згадувало, але не як пріоритетну версію.
І все одно щодо кожної з цих теорій було занадто багато сумнівів і контраргументів.
У листопаді минулого року британська влада продовжила фінансування пошуків дівчинки. Станом на той момент, на розслідування вже витратили понад 11 мільйонів фунтів.
У 2019 році справа Мадлен Макканн залишається однією з головних загадок Великобританії.
Що припускають автори серіалу
Його головні герої - журналісти, які почали писати про зникнення дівчинки ще 2007 року. З їхньою допомогою автори серіалу вкрай детально відтворили обставини зникнення Мадлен Макканн і подальше розслідування.
Гонсалу Амарал залишився при своїй думці: він відкидає претензії на адресу португальської поліції і як і раніше не виключає, що батьки самі можуть бути причетні до зникнення.
Колишній офіцер британської поліції Джим Гембл, який розслідував зникнення дівчинки, каже у серіалі, що він "абсолютно впевнений" - Мадлен знайдуть за його життя.
Він вважає, що якість ДНК-тестів і систем розпізнавання осіб рік за роком стає все кращою, і якщо використовувати їх, перевіряючи старі докази, можна знайти щось нове - тоді все стане на свої місця.
Його пріоритетна версія - викрадення дівчинки бандами, що займаються торгівлею людьми, - а раз так, то вона може бути жива, і її ще можна знайти.
Журналісти та автори книги "У пошуках Мадлен" Ентоні Саммерс і Роббін Свон розповідають, що зуміли знайти у Португалії двох незалежних одна від одного свідків, які о 22:45 3 травня і о 6:00 4 травня 2007 року бачили в околицях Прая-де-Луш чоловіка і жінку з дитиною на руках, які поводилися "вкрай напружено".
Їм також вдалося знайти копію бронювання столика в ресторані сім'єю Макканн і їхніми друзями - кожен день на один і той самий час, о 20:30. У бронюванні було зазначено, що стіл потрібен саме на цей час, адже до того дорослі вкладають дітей спати.
Зіставивши все це, Саммерс і Свон припустили, що Мадлен Макканн викрала пара, яка відчайдушно хотіла свою дитину, але не могла її мати. І, як стверджують автори, можливо, у них був спільник серед персоналу готелю.
Випадки таких викрадень відомі - колишній голова американського "Національного центру зниклих та експлуатованих дітей" Ерні Аллен каже, що таких історій тільки у США були десятки.
Іноді дітей знаходили за кілька місяців, а іноді - через роки. Він, як і Гембл каже, що сподіватися треба на сучасні технології розпізнавання осіб, які зможуть впізнати дорослу людину - навіть якщо остання її фотографія, як у випадку з Мадлен Макканн, була зроблена у трирічному віці.
Батьки - Кейт і Джеррі Макканн - відмовилися зніматися у документальному серіалі. У їхній заяві йдеться, що Netflix запрошував їх, однак вони "не розуміли і не розуміють, як серіал зможе допомогти знайти Мадлен", і вважають, що він може навіть перешкодити розслідуванню, яке триває.
Батьки також сказали, що їхні погляди у серіалі не відображені, і попередили, що інших коментарів з цього приводу від них не буде.
Британська преса відгукнулася про серіал скептично. Guardian пише, що фільм не справив очікуваного ефекту: не розвіяв чутки і не прояснив усі сумніви навколо справи Мадлен Макканн.
"Жодних нових фактів, думок, осяянь, навіть точок зору. Замість цього ми бачимо переказ всієї історії і висловлювання усіх тих, хто і так виступає на кожну річницю (зникнення дівчинки. - Ред.), її день народження та інші хворобливі для сім'ї Макканн дні", - пише телевізійний критик газети Люсі Менаган.
