Президент - не месія і не Спайдермен. Головне з інтерв'ю віце-спікера Верховної Ради Оксани Сироїд
https://povnatorba.blogspot.com/2019/04/blog-post_51.html
Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд дала інтерв'ю, в якому розповіла про потенціал "м'якого" президента, електоральний розкол у суспільстві і перспективу об'єднання партій Самопоміч і Слуга народу.
Ми вибрали головні цитати віце-спікера парламенту.
Про гостре протистояння в суспільстві
Немає особистості президента, вартої того, щоби розколоти суспільство. Це просто моє відчуття. Я перепрошую, навіть вибори між [екс-президентами Віктором] Ющенком та [Віктором] Януковичем так не розкололи, напевно, суспільство. Таких слів не знаходили тоді навіть для опонентів - для них знаходили делікатніші слова. Якщо ви почитаєте, навіть для ворогів - для росіян - знаходяться делікатніші слова, ніж для своїх інакодумців. І це недобре, тому що це твої люди, вони можуть мати багато різних мотивів голосувати так, як вони хочуть, за кого вони хочуть.
Про риторику Порошенка
Фактично він став головним розкольником суспільства, хоча його місія як глави держави, як президента - це якраз громадянська єдність. Це його місія як глави держави, для того главу держави обирають. І тому, якщо голова держави, місією якого є громадянська єдність, у першому турі набирає 15%, я перепрошую, він нелегітимний. Він вже ніколи не зможе претендувати на цю місію єднання.
Ми говоримо про людину, яка повинна претендувати на об'єднання країни, - а він не здатен сьогодні об'єднати, він її розколов. Він буде перетискати "через коліно" - навіть якщо він отримає 51%, це буде "через коліно", це не буде шляхом єднання.
Про перспективу об'єднання партій Самопоміч і Слуга народу
По-друге, що ці люди будуть сповідувати - ми також цього не знаємо. А по-третє, з ким ці люди, якщо вони зайдуть [до парламенту], будуть мати намір об'єднуватися, знову ж таки - залежно від своїх цінностей і пріоритетів. Тому сьогодні ми не можемо цього передбачити, сьогодні партія Слуга народу - це тільки бренд.
Фото: Самопоміч
Про плюси "м'якого" президента
І ось ця безвідповідальність, ця велика кількість грошей, велика кількість влади, за відсутності будь-якої відповідальності, робить цю посаду такою бажаною і привабливою, тому її всі так хочуть, тому вона так важлива, зокрема для олігархів, - тому що це такий "джек-пот".
Ти заходиш - фактично всі олігархічні потоки контролюються президентом, хто б цю посаду не обіймав. І що ми спостерігали, коли на цій посаді бачили людину, скажімо так, м'якшу - як Віктор Андрійович Ющенко? Ми бачили величезний конфлікт із прем'єром, з другою половинкою виконавчої влади.
Якщо ж на цій посаді опинялася людина жорсткіша, як, наприклад, були [екс-президенти Леонід] Кучма, [Віктор] Янукович чи [Петро] Порошенко, то ми отримували диктатуру. Про що сьогодні [кажуть] багато людей, коли мова йде про якийсь хаос? Вони говорять, що м'якший президент, можливо, не готовий настільки до цієї посади як особистість, що він буде для України розвитком.
Тому що, можливо, тоді українці зрозуміють, що треба обмежити власного президента і зробити посаду менш привабливою для такого "розіграшу головного призу" в країні.
Про президента як "месію"
Люди чомусь думають, що в той момент, коли вони кидають в урну бюлетень, людина, за яку вони голосують, стає якимось Суперменом чи Спайдерменом і буде одразу боротися зі всесвітнім злом. Ви обираєте звичайну людину - у неї не з'явиться ні більше чеснот, ні більше сил, ні більше відваги, ні більше мудрості.
Це звичайна людина, ви просто даєте їй величезну кількість влади. Вона може стати тільки слабшою під тиском влади, вона сильнішою ніколи не стане. І це є головна ілюзія людей, коли вони йдуть на вибори і думають, що цей голос окрилює тих людей, за яких вони голосують.
З людьми все гаразд, просто треба розуміти та відчувати, що люди хочуть нам сказати. І на сьогодні я зчитую те, що люди говорять: вони точно заперечують те, що є. Та система, яка є, їх не влаштовує. Вони ще точно не визначилися, що вони хочуть, тому вони готові голосувати за невідомість. Я думаю, що це дуже промовисто і тут нема кого звинувачувати.