Мовний закон. Що думають соцмережі і країни-сусіди

Що кажуть про резонансний закон про українську мову

Парламент схвалив законопроект, який закріплює за українською мовою статус єдиної державної.

 

Верховна Рада переважною більшістю голосів прийняла закон, що закріплює за українською мовою статус єдиної державної, яка стає обов'язковою для використання практично в усіх сферах життя, за винятком особистого спілкування і релігії.

 

Для відбулого президента Петра Порошенка ця подія стала останнім пунктом його передвиборчої концепції Армія. Мова. Віра. Але переможець президентських перегонів Володимир Зеленський, який позиціонує себе двомовним, розкритикував прийнятий законопроект.

 

Російськомовні завсідники соціальних мереж пишуть різне: хто радіє і ділиться історіями про те, як перейшов на українську мову і полюбив її, кажуть про історичну значущість закону, інші побоюються "тотальної українізації". ЗМІ розповідають подробиці.

 

Закон про мову: що потрібно знати

 

Державний статус української мови гарантує Конституція. Але деталі застосування мов у різних сферах життя до 2012 року визначав радянський закон Про мови в УРСР.

 

"Мовний закон Ківалова-Колесніченка" надавав можливість вживати замість державної мови регіональну, що обмежувало вжиття української мови і сприяло подальшій русифікації, кажуть експерти і політики.

 

У лютому минулого року Конституційний суд визнав закон "Ківалова-Колесніченка" неконституційним - і мовна політика держави нічим не визначалася.

 

Прийнятий парламентом 25 квітня закон Про забезпечення функціонування української мови як державної передбачає гарантії використання української мови в публічному просторі і не поширюється на побутове спілкування і релігійні обряди.

 

Законопроект підтримали 278 нардепів, 38 висловилися проти, ще семеро законодавців утрималися, а 25 депутатів не брали участі в голосуванні. Проти голосували Опозиційний блок і Відродження. Колишні регіонали заблокували закон і обіцяють оскаржити його в Конституційному суді.

Норми закону встановлюють обов'язкове застосування української мови в державному і комунальному секторах, у транспорті і громадському харчуванні, при маркуванні товарів і послуг, у медичній, освітній і художній сферах, а також у засобах масової інформації.

 

Мовні права національних меншин мають бути гарантовані окремим законом, проект якого уряд має розробити і подати парламенту через півроку після вступу в силу закону про державну мову.

 

Українська мова обов'язкова:

• у державному секторі і органах місцевого самоврядування
• у комунальному секторі і на підприємствах усіх форм власності
• у громадських та інших організаціях
• в освіті і науці
• у медицині
• у сфері послуг
• в енергетиці і промисловості
• у кіно і театрі
• у медіа і на інтернет-сайтах
• у діяльності армії та силових структур

Українська мова не обов'язкова:

• у приватному спілкуванні
• у релігійних обрядах
• у сфері вивчення іноземних мов
• у наукових виданнях (якщо мова йде про мови Ради Європи)
• у назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок
• у культурному житті національних меншин
• при роботі з тими, хто не володіє українською

Хто зобов'язаний знати українську мову:

• чиновники і кандидати на посаду президента, прем'єра, спікера і віце-спікера, міністра; керівники всіх центральних органів влади і органів АР Крим
• особи, які хочуть отримати громадянство
• адвокати і нотаріуси
• працівники патронатних служб, педагоги, медики
• менеджмент державних і комунальних підприємств

Штрафи:

• за наругу і осквернення державної мови як символу державності
• за спроби введення офіційної багатомовності
• за незнання мови чиновниками і суддями
• за порушення чинних мовних квот у кіно і в медіа
• за відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту
• за порушення мовних вимог щодо робочого спілкування і документообігу органів влади, підприємств і організацій

Закон вступить в силу через два місяці після публікації. Адміністративну відповідальність за порушення мовного закону відклали на три роки.

 

Що кажуть Порошенко і Зеленський

 

Сприймаючи свою поразку на виборах 21 квітня, чинний президент висловив надію встигнути підписати мовний закон. Відразу після екзит-полів Володимир Зеленський заявив, що підтримує закон і обіцяє захищати українську мову.

 

Після голосування за закон Порошенко написав у Facebook, що це "історичне рішення, яке стоїть поруч з відновленням нашої армії і отриманням автокефалії".

 

"Українська мова - це символ нашого народу, нашої держави і нашої нації", - йдеться в повідомленні чинного президента.

 

Схваливши закон, Верховна Рада, за його словами, зробила "ще один найважливіший крок на шляху ментальної незалежності" українців.

 

"Робота над законом тривала декілька років. З нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які могли б тиснути на бізнес. Текст став гармонійним і збалансованим. Я підпишу закон, як тільки він надійде мені на підпис", - сказав Порошенко у відеозверненні.

 

Переможець президентських виборів - Зеленський - від захоплених коментарів утримався, але змінив своє ім'я у Facebook на український варіант - Володимир. Він зазначив, що законопроект схвалили "без попереднього - достатньо широкого - обговорення з громадськістю".

 

"До проекту закону внесено більш як 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді. Сьогодні важко спрогнозувати наслідки прийняття цього закону", - написав він.

 

Зеленський вважає, що розвивати мову потрібно "шляхом стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань", і пообіцяв після вступу на посаду ретельно проаналізувати закон.

 

Що думають сусіди

 

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що закон про українську мову "неприйнятний і порушує права угорської спільноти в Україні".

 

За його словами, прийнятий закон відображає бачення Порошенка, який "проводив антиугорську політику".

 

"Однак українські виборці переважною більшістю обрали іншого президента - Володимира Зеленського - і поклали край епосі Порошенка", - сказав Сиярто.

 

Він заявив, що Угорщина сподівається на основі "взаємної поваги знайти рішення і прояснити ситуацію з новим для України обраним президентом".

 

Угорський міністр також додав, що після вступу на посаду Зеленського зроблять "усе можливе, щоб відновити відносини між Україною і Угорщиною".

 

Речник МЗС Росії Марія Захарова назвала закон "примусовою українізацією".

 

"Він є законом про примусову, фактично тотальну українізацію. Його положеннями передбачаються значні обмеження, а в багатьох випадках і прямі заборони на використання російської мови та мов нацменшин у різних сферах суспільного життя", - написала Захарова.

 

За її словами, це рішення посилить розкол українського суспільства і ще більше віддалить перспективи врегулювання кризи в Україні.

 

Історик і політолог Томаш Стриєк з Польської академії наук пояснює читачам польського видання Rzeczpospolita, що українська культура вважалася селянською, "нездатною створити високі зразки мистецтва", тому мова втратила свої позиції. Але в останні 30 років кожен президент України намагався змінити цей підхід.

 

"Зараз з'явився закон Порошенка, підтриманий Зеленським. Це особливо цікаво, оскільки українська мова для нього - не рідна. Він її вивчив, але в побуті послуговується російською. Таким проявом новообраний президент посилає сигнал, що він буде продовжувати курс на формування самостійної української самосвідомості, вільної від впливів Росії", - сказав польський експерт.

 

Прес-секретар Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріки Могеріні - Майя Косьянчич - заявила, що Європейська комісія вивчить і надасть свою оцінку прийнятому закону.

 

"Зараз ми чекаємо публікації остаточної версії цього закону з тим, щоб вивчити його зміст", - сказала вона.

 

Разом з тим Косьянчич нагадала, що ЄС постійно говорив про те, що "українська влада має направити закон про мову для оцінки Венеціанській комісії Ради Європи до того, як він вступить в силу".

Як реагують у соцмережах: