Синдром «порожнього гнізда». Чому ми страждаємо, коли діти виростають

Як впоратися з цим психологічним станом.

Діти виростають, влаштовують своє життя, самі стають батьками. Здавалося б, все добре. Але для батьків, які довгі роки ростили своїх дітей, не шкодуючи для них ні сил, ні часу, буває важко змиритися, що їх діти вже дорослі. І особливо важко, коли діти переїжджають, а батьки залишаються одні. Почуття непотрібності, спустошеності, самотності і смутку в такій ситуації об'єднують поняттям «синдром спорожнілого гнізда».

Нормативна сімейна криза

Як будь-яка жива система, сім'я з часом зазнає змін, проходить певні періоди: початок спільного життя, народження дитини, дорослішання дитини і т. д. Всі ці перехідні етапи називають у психології нормативними кризами. Майбутнє сім'ї залежить від того, наскільки ефективно вона виходить з чергової кризи. Синдром спорожнілого гнізда також нормативна сімейна криза.

Чим згуртованішою і щасливішою була сім'я, тим легше пройде криза. В розрізнених сім'ях, сім'ях з гіперопікою, від'їзд дитини викликає загострення всіх сімейних проблем. Особливо це відчувається, якщо дитина була сполучною ланкою між батьками. Важко переживають від'їзд дитини матері одиначки, чиє життя повністю було сконцентроване навколо свого чада. У цьому випадку негативні емоції і потрясіння неминучі.

Як впоратися з синдромом спорожнілого гнізда?

З будь-якої сімейної кризи є кілька шляхів виходу: конструктивний і деструктивний. Конструктивний передбачає посилення особистості подружжя, набуття нових смислів і мотивів життя, розвиток і реалізація себе в різних областях. Деструктивний варіант — це посилення депресивного стану, відсутність бажань і цілей, страхи самотності та смерті. Що ж можуть зробити батьки, щоб вихід був конструктивним?

1. Відпустити дитину. І найскладніше відпустити її не фізично, а емоційно. Вона вже виросла, і вона впорається з самостійним життям. Слід пам'ятати, що найкраща допомога людині — це допомогти її стати самостійною. Бути її надійним тилом, але не контролювати.
2. Знайти хобі. Зайнятися чимось цікавим, для чого не вистачало часу із-за дітей. Тепер діти стали дорослими та можна присвятити час для творчості, рукоділля, подорожей, зустрічей з друзями та родичами. Активна діяльність допоможе відволіктися від негативних думок і додасть упевненості у власних силах.
3. Не варто забувати про сімейне або особисте життя. У подружжя з'явилося більше часу одне для одного. Так чому б не використовувати його?
4. Прекрасна можливість проявити соціальну активність і знову стати корисним — волонтерство. Можна допомагати дітям, бездомним людям, тваринам, покращувати екологічну обстановку.

Життя йде своєю чергою, і зміни неминучі. У будь-яких змінах можна побачити світлу сторону. Діти роз'їхалися, але вони щасливі. А батьки можуть більше часу присвячувати собі. З часом смуток розставання зміниться радістю і гордістю за дорослих і самостійних дітей.