110 викрадених літаків у СРСР та терористичні акти: як змінювалась безпека в авіації

Рамки, що просвічують багаж на вході в аеропорт, чисельні камери, непомітні представники Служби авіаційної безпеки. Правила роботи аеровокзалів такими ретельними були не завжди.

Вони формувалися і змінювалися після кожного терористичного акту або небезпечного інциденту. Тож чи все прораховано зараз і яка вірогідність потрапити у небезпечну пригоду?

На старті авіації

Початком цивільних авіаперевезень можна вважати післявоєнні 50-ті. В це важко повірити, але тоді аеропорти виглядали так само, як і звичайні вокзали. З охороною з декількох представників міліції. Квитки купували у звичайних касах і, без зайвих перевірок, йшли на власний рейс.

Пілотами, найчастіше були колишні військові, що пройшли пекло Другої світової і, як вважалося, могли за себе постояти, тож зайвій безпеці увагу не приділяли.

— В 50-х ще літали літаки, де кабіна пілота зачинялася звичайною шторкою, тобто шматком тканини. І навіть коли до нас у 2000-х привозили старі американські літаки Douglas у них теж не було дверей до кабіни пілота. Це я бачив особисто і то була для мене дивна дивина, – розповідає військовий експерт Олег Жданов.

Однак, двері до кабіни літаків з’являться досить швидко. У 60-х, у Радянському союзі трапиться аж шість викрадень літаків. У п’яти з них відсіч даватимуть саме пілоти, і декілька зазнають поранень. Та найбільше на авіаційну безпеку вплинула історія арабо-ізраїльських конфліктів.

Фото: Getty Images

У 1968 році бойовики Народного фронту визволення Палестини захопили ізраїльський Boeing-707, що прямував з Риму до Тель-Авіву і навіть посадили його в Алжирі. Тому керівництву Ізраїлю довелося погодитися із вимогами терористів і випустити ще 12 бойовиків із в’язниць. Відтоді національна авіакомпанія країни посадила на кожен борт військових командос під виглядом пасажирів і навіть видали кожному газовий пістолет.

— Ось тоді цей досвід скопіював увесь світ. У всіх літаках в кабіну пілотів встановили вже броньовані двері. У Радянському союзі пілотам роздали пістолети. Та від них було більше проблем. Тому що, пілоти, як не професіонали часто випадково могли прострелити власну кабіну. Одного разу це врятувало екіпаж, коли викрадачі вломилися у літак ТУ-154А, де між кріслом пілота і штурмана була штора, а за нею прохід у штурманську кабіну. Тоді озброєний штурман застрелив нападників, – згадує член виконавчого комітету Всеукраїнського профсоюзу пілотів і командувач повітряного судна Boeing-737 Владислав Петренко.

Декілька років, за прикладом Ізраїлю, радянські рейси супроводжували міліціонери у штатному одязі. Та традиція не прижилася.

Гучна справа родини Овечкіних. Як вона змінить безпеку

Загалом у Радянському союзі трапиться аж 110 викрадень літаків, 24 з них будуть вдалими для викрадачів. У країни буде власна особливість, що відрізнятиме її від інших у світі – так звана Залізна завіса, через яку викрадачі літаків маритимуть потрапити у заможний капіталістичний світ.

У 80-х в аеропортах з’являються перші рамки-сканери, що просвічують багаж на наявність сторонніх предметів. Задля точності визначення, персонал навіть перевірятимуть на дальтонізм, тому що при ньому можна пропустити надважливі деталі. Але це не врятує від так званого людського фактору.

ТУ-154

У 1988-мому станеться, мабуть найгучніша трагедія – викрадення літака ТУ-154 родиною Овечкіних, серед яких головною була п’ятдесятирічна мати, а бандою – дев’ять її дітей, наймолодшому 9 років, найстаршому 26.

— Вони грали у джаз-бенді і як потім з’ясує слідство їм запропонували контракт у Лондоні. Але цікаво те, що вони дійсно ретельно готувалися, вивчали як облаштований аеропорт та літак. І навіть заводили спеціальні знайомства серед персоналу аеропорту, наприклад товаришували із жінкою, що працювала у Vip-залі. Вона і пропустить без перевірки на борт. Той самий людський фактор, – аналізує Владислав Петренко.

Два обрізи і декілька саморобних гранат Овєчкіни сховають у футлярі контрабасу, який завчасно зроблять більшим за рамку. І довірлива жінка впустить їх без перевірки. На борту вони вимагатимуть взяти курс до Лондона. Та їх ошукають, літак сяде у Виборзі на дозаправку. Почнеться невдалий штурм. Родина підірве бомбу. Старший брат застрелить мати та чотирьох братів. Загинуть ще три пасажири.

У Службі авіаційної безпеки зроблять висновки. То ж в аеропортах з’являться собаки, треновані настільки, що відчуватимуть запах вибухівки, якої торкалася людина за декілька днів до прибуття на летовище.

Події останніх років

Найбільше на зміну правил безпеки вплине трагедія 11 вересня, що станеться у 2001 році. Коли терористи захоплять чотири літаки, два з яких спрямують у приміщення Всесвітнього торговельного центру у Нью-Йорку, третій у будівлю Пентагону, а четвертий впаде серед поля, коли пасажири намагатимуться дати відсіч терористам. Які, як згодом виявить слідство, вчилися керувати літаками на стандартних авіа тренажерах, на яких було ретельно позначено кожну будівлю.

Фото: Getty Images

Після катастрофи на усіх тренажерах у світі змінять ландшафти міст. Убезпечать і пілотів, яким відтепер не треба буде доповідати про захоплення судна, а досить натиснути відповідну кнопку на панелі. У аеропортах встановлять так звані 3D сканери голого сканування.

— Були випадки із викрадення літака із застосуванням не металевої зброї, яку добре фіксують звичайні сканери, а керамічної – ножів і навіть пістолетів, яких вона просто не бачить. Після 11 вересня всюди у США залучили так звану систему Rapiscan, коли людина заходить у камеру, її сканують і оператор бачить будь-які предмети під одягом, навіть якщо вони приховані, – пояснює авіаційний експерт Богдан Долинце.

Також після терористичного акту дверцята кабіни пілотів тепер блокуватимуться із середини на увесь час польоту. Із цим правилом, на жаль, теж станеться прорахунок. У 2016 році другий пілот авіакомпанії Germanwings Андреас Любіц під час польоту заблокує кабіну, коли командир судна вийде у туалет і спрямує літак до землі.

Фото: Dreamstime

Він розіб’ється у французьких Альпах за 10 хвилин. Загинуть 150 людей. Розслідування покаже, що у Любіца була затяжна депресія і він вірогідно покінчив життя самогубством. Тож правила знову змінять. Тепер у кабіні пілотів незмінно повинні знаходитися дві людини.

— Якщо аналізувати статистику, протягом 90-х років спроб викрадення літаків – 20 випадків і ті ж 20 вже у двохтисячних. З 2010 до початку цього року лише 10 випадків. Чому так? Були прийняті надзвичайно серйозні заходи для того, щоб не допустити подальші трагедії. Враховані усі відомі нині фактори ризику, – заспокоює старший науковий співробітник Державного музею авіації ім. Антонова Валерій Романенко.

І це не лише через посилення безпеки у середині літака. Представники Служби авіаційної безпеки зараз розрізняють людей із дивною поведінкою ще у будівлі аеропорту. Чергують, постійно змінюючи місце перебування і влаштовують так звані рівні захисту, які тричі проходить кожен пасажир ще до потрапляння у літак.

У 2016 у будівлі аеропорту міста Брюссель прогримить вибух. Його вчинять потенційні викрадачі літаку, які ретельно готуватимуться, але не зможуть пройти навіть перший рівень. Тож цей випадок, хоч і буде визнаний терористичним актом, але так і не потрапить у сумну статистику викрадень літаків, як і багато інших, які охоронці зупиняють щодня.