Скандал із соціологами. ОПЗЖ – найбільш рейтингова партія? Ні, це не так
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 10 листопада опублікував результати опитування, за результатами якого партія Опозиційна платформа – За життя (ОПЗЖ) посідає перше місце, за неї проголосували б 22,1% українців, якби парламентські вибори відбулися у жовтні. У той же час опитування Центру Разумкова за жовтень відводить ОПЗЖ лише третє місце (16,5%). І різниця в результатах суттєва – 5,6 процентних пункти.
Крім того, в опитуванні КМІС окремо враховують двох лідерів ОПЗЖ – Юрія Бойка і Віктора Медведчука.
Частина опитування стосувалася шляхів вирішення конфлікту на Донбасі. І там також є маніпулятивні питання: учасникам опитування запропонували або погодитися з необхідністю вести переговори з Росією і терористами, або не вести переговори взагалі (варіанта "лише з Росією" немає). LIGA.net з'ясувала, що замовниками опитування КМІС можуть бути люди, близькі до ОПЗЖ і Медведчука.
У КМІС хороша репутація: редакція LIGA.net оцінювала опитування інституту як довірчі (в нашому списку перевірених компаній також Центр Разумкова і група Рейтинг). Але цього разу у нас з'явилося багато запитань до якості і результатів дослідження. Ми попросили соціологів на них відповісти.
ЩО ТРАПИЛОСЯ. 10 жовтня Центр Разумкова і КМІС опублікували результати соцопитувань щодо парламентських і президентських симпатій українців. Заміри проводились незалежно один від одного: Центр Разумкова опитував українців у період 30 жовтня – 5 листопада методом особистого інтерв'ю; КМІС – із 17 до 24 жовтня та з 5 до 8 листопада методом телефонного інтерв'ю.
За даними КМІС, рейтинг партії кума Путіна Віктора Медведчука серед респондентів, які визначилися з вибором, за місяць виріс на 5,8% (у вересні за ОПЗЖ збиралися проголосувати 16,3% опитаних, у листопаді– вже 22,1%). Одночасно з цим зріс і рейтинг Євросолідарності (з 17,8% до 19,3%). Партія Слуга народу просіла на 2,8% (21,5% – у вересні, 18,7% – в листопаді).
За даними Центру Разумкова, листопадові рейтинги ОПЗЖ практично не відрізняються від вересневих (16,7% – вересень, 16,5% – листопад). СН виросла на 2,8% (25,7% – вересень, 27,9% – листопад), а Євросолідарність виросла на 5,6% (із 15,6% у вересні до 21,2% в листопаді).
Також в опитуванні КМІС в якості можливого кандидата в президенти було згадано Медведчука.
У коментарі LIGA.net заступник директора КМІС Антон Грушецький пояснив, що "це було рішення замовника": "Логіка в тому, що ОПЗЖ складається з двох частин: одна – Бойко, інша – Медведчук. Цих двох політиків вставили у рейтинг, щоб зрозуміти, хто з них у разі розколу матиме більшу підтримку. Або не розколу, а просто для внутрішнього праймериз".
КМІС не вказав замовників соцопитування на сайті. Однак Грушецький заявив, що ними виступає "група політологів". За його словами, контактними особами від замовників були Кирило Молчанов і Денис Жарких.
Молчанов – постійний гість пулу телеканалів (112, Zik, NewsOne), які формально належать Тарасу Козаку, соратнику Медведчука. Також, за даними Bihus.info, він був одним із блогерів, які отримували гонорари за позитивні згадки про проросійську партію Шарія на ТБ-ефірах. У документах партії Шарія, що опинилися в розпорядженні журналістів-розслідувачів, про Молчанова говориться наступне: "Політтехнолог бере участь на заздалегідь узгоджених із нами ефірах і проголошує меседжі".
Жарких і зовсім є ведучим 112 телеканалу. Його останньою "аналітикою" на сайті каналу була компліментарна колонка про блокування YouTube-каналу Медведчука, яке Жарких назвав "агонією американців".
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Грушецький із КМІС каже, що дані КМІС і Центру Разумкова непорівнянні через дати проведення, оскільки основне опитування КМІС проходило перед місцевими виборами, а Разумкова – після них. Вибори могли вплинути на настрої суспільства. "Але найважливіший фактор: Центр Рузумкова проводили опитування методом особистих інтерв'ю, а у нас опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю", – говорить Грушецький.
Схожої думки дотримується і заступник директора Центру Разумкова Михайло Міщенко, який говорить, що методика має значення, однак у цьому конкретному випадку також важливо, що повторне опитування КМІС ( 5 – 8 листопада) охопило меншу кількість респондентів: у жовтні КМІС опитав 1502 осіб, а в листопаді – 1083. За його словами, зміщення вибірки могло вплинути на результат опитування.
"У нас за іншими опитуваннями, які ми проводили в середині жовтня, ситуація була така ж, як зараз, лише СН була трохи попереду в межах похибки. А зараз у межах похибки вона позаду. У нас три партії мають різницю у межах похибки: це означає, що не ОПЗЖ на першому місці, а СН на третьому. Це означає, що три партії лідирують на парламентських виборах", –говорить Грушецький.
Однак якщо цифри можна виправдати підходом, то з вибором питань усе складніше. КМІС вивчив внутрішньо- і зовнішньополітичні настрої громадян України. І деякі з питань були складені неоднозначно (очевидно – як просив замовник). Наприклад, респондентам пропонувалося погодитися з одним із наступних тверджень: "для досягнення миру на Донбасі потрібно вести переговори з Росією і представниками ДНР/ЛНР" або "не можна для досягнення миру на Донбасі йти на поступки Москві і сепаратистам".
У результаті опитування 50,9% опитаних підтримали необхідність ведення переговорів із РФ і терористами, 38,9% дотримувалися протилежної думки, 9,1% не змогли відповісти, 1% відмовився відповідати.
У першому випадку терористи на Донбасі і Росія включаються соціологами в одне твердження, хоча в інших опитуваннях (зокрема в інших соціологічних компаній) переговори з РФ і переговори з підконтрольними Москві терористами розмежовуються.
Грушецький підхід КМІС пояснює так: "Усі пари тверджень – це певне спрощене сприйняття реальності. Його спрощено для респондента, щоб було простіше вибирати".
За його словами, пари тверджень формувалися в такий спосіб: замовник опитування разом з іншою соціологічною компанією провів ряд фокус-групових досліджень для вивчення настроїв. Пари тверджень були сформовані за їх результатами. Оскільки ці пари сформувалися як полярні одна одній, їх склали в анкету і віддали на кількісне дослідження. "Респондент також міг вибрати "складно сказати" або "відмовляюся відповідати"."Але це такий більш спрощений підхід... Завжди має бути баланс між величиною анкети та інформацією, яку хочеш отримати", – сказав Грушецький.
ЩО ДАЛІ. У коментарі LIGA.net експерт із конкурентної розвідки, ексзаступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін пояснює можливі мотиви замовників опитування КМІС. По-перше, вважає він, існує конфлікт між крилом Медведчука і Бойка всередині ОПЗЖ. Відповідно, бажання винести ім'я Медведчука окремо може бути продиктовано спробою виміряти електоральну вагу в боротьбі між двома силами всередині партії.
Крім того, це спроба оцінити інвестиції у просування, що можуть досягати десятків мільйонів гривень щомісяця, вважає Золотухін. На його думку, основними платформами розкрутки Медведчука є чотири телеканали: 112, NewsOne, Zik і 1+1: "Ці платформи розкручують більше не ОПЗЖ, а персонально Медведчука. Телеканал – це дороге задоволення".
Що стосується можливих маніпуляцій із запитаннями, Золотухін пояснює використані формулювання "давньою мрією Кремля замкнути переговори України на своїх лялькових персонажів" у Донецьку. Крім того, на думку експерта, мета замовників "сформувати думку, а не з'ясувати" позицію українців.
Загалом роль Медведчука в українській політиці, на думку Золотухіна, вимірюється лише однією величиною – "лояльністю Путіна до свого кума": "Жодної самостійної політичної легітимності у Медведчука немає. І має він одну з головних ролей до моменту, поки кремлівський режисер прихильний до своєї прими".
