Вимірювання кисню при COVID-19. Чи варто купити пульсоксиметр?
Поширення коронавірусу змінило щоденні звички людей, а ще ознайомило нас з новими медичними термінами та приладами.
Якщо на початку пандемії головним у домі був термометр, то зараз зростає попит на пульсоксиметр.
За допомогою цього приладу можна виміряти сатурацію – рівень кисню в крові.
Заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак рекомендує за можливості придбати пристрій для вимірювання сатурації у кожен дім: "Якщо у вас є зайва копійка, щоб купити медикаменти про запас, то краще купити для себе для дому пульсоксиметр, який був би на рівні з апаратом для вимірювання тиску чи термометру.
Цим ви полегшите роботу сімейних лікарів, контролюючи особисто своє здоров’я".
Чи треба вдома мати пульсоксиметр, як ним користуватись та чому він може показати неправильний результат?
З такими запитаннями ми звернулися до лікарки-пульмунологині Олени Мандриги.
 |
| Олена Мандрига, лікарка-пульмунологиня |
Чому важливо контролювати рівень кисню при коронавірусі?
Стежити за рівнем кисню треба для того, щоб зловити момент, коли перебіг захворювання ускладнюється розвитком пневмонії важкого ступеня.
Наприклад, може бути мінімальне ураження легень, яке не проявляється зниженням сатурації крові.
Але важчі ускладнення, де спостерігається значне ураження легень, характеризуються зниженням рівня насиченості крові киснем.
Активне використання пульсоксиметрів під час пандемії людьми без явних ознак захворювання пов’язане радше з психологічним фактором – самозаспокоєння, що рівень сатурації в нормі.
Який рівень кисню у здорової людини?
Сатурація здорової людини це 97-99%.
Коли рівень кисню в організмі 93% і нижче – це вже кисневе голодування, такий показник потребує додаткового кисню.
 |
| Коли рівень кисню в організмі 93% і нижче – це вже кисневе голодування. Фото juanrvelasco/Depositphotos |
При низькій сатурації пацієнту дається киснева підтримка (наприклад, через кисневу маску), яка може бути постійною або тимчасовою.
Отримати кисневу підтримку можна і вдома, використовуючи кисневу подушку або кисневий концентратор.
Подушка містить 40 літрів кисню, ціни на неї від 450 до 800 гривень. Такий спосіб підтримки підійде для тимчасового користування.
Якщо ж пацієнт потребує постійної підтримки, застосовують портативний кисневий концентратор, який надає пацієнту від 3 до 5 літрів кисню на хвилину.
Ціни на пристрій коливаються від 10-15 до сотні тисяч гривень. Є можливітсь взяти концентратор в оренду – за місяць користування 2-2,5 тисячі гривень.
Благодійні фонди, наприклад, фонд Лесі Литвинової "СВОЇ", протягом пандемії закуповують кисневі концентратори та дають їх у оренду для людей, які потребують паліативної допомоги.
У серйозних випадках, коли є виснаження дихальної системи і значне падіння сатурації, людину підключають до штучної вентиляції легень.
Любомир Рак, директор Центру легеневого здоров’я у Львові, розповідає, що для 150 ліжок з точками доступу до кисню використовують резервуар з чотирма тоннами кисню.
"Якщо до ковіду чотири тонни нам вистачало на півтора місяця, то зараз цього кисню нам вистачає на півтори доби.
Ми помітили, що проблеми з киснем у лікарні виникають, коли у реанімації на штучній вентиляції легень перебуває 7-10 пацієнтів. Апарати ШВЛ беруть дуже велику кількість кисню.
З рідкого стану кисень має виробитися в газоподібний. Коли є великий розхід і кисень виробляється дуже швидко, то система замерзає до –170°C.
Зараз біля лікарняного резервуару стоїть чоловік, який обмітає весь лід цілодобово", – пояснює Рак.
 |
| Чоловік на кисневому концентраторі. Фото garyphoto/Depositphotos |
Чи треба вдома мати пульсоксиметр?
Варто пам’ятати, що пульсоксиметр, як і тонометр (пристрій для вимірювання тиску), є медичним, а не побутовим приладом.
Якщо є підтверджений COVID-19, тоді треба контролювати рівень насиченості крові киснем, а якщо хвороби нема, то немає потреби.
Нині ціни на ринку на пульсоксиметри коливаються від 350 до 2000 гривень. Для домашнього користування зазвичай використовують мобільні пристрої, які кріпляться на палець.
У лікарні для госпіталізованих пацієнтів використовують переносні пальцеві пульсоксиметри, які може купити кожен охочий.
В реанімаційних відділеннях застосовується більш серйозна стаціонарна техніка, яка є значно дорожчою та висвітлює, окрім сатурації крові, додаткові показники.***
Особливих складнощів з використання пульсоксиметра немає.
"Більшість медичних працівників розміщують пристрій на вказівних пальцях, але американське дослідження серед 37 добровольців показало, що найвищий показник з третього пальця на домінуючій руці.
Тож, якщо ви правша, використовуйте правий середній палець. Якщо ви лівша, використовуйте лівий середній палець.
Різниця між пальцями невелика, тому якщо ви віддаєте перевагу вказівному пальцю, це нормально", – пояснював американський лікар Річард Левітан The New York Times.
Чому низька сатурація це не завжди ознака коронавірусної хвороби?
Рівень кисню в крові не є діагностичним критерієм при виявленні коронавірусної інфекції, оскільки зміни сатурації бувають і при інших захворюваннях і не завжди свідчать про ураження легень.
Дуже часто низький рівень кисню в крові спостерігається:
- при цукровому діабеті, коли йде ураження судин – судинна патологія;
- на фоні ревматичних системних уражень сполучної тканини;
- при синдромі Рейно.
Чому пульсоксиметр може показувати неправильні результати?
Причини, через які пульсоксиметр може показати неправильні результати, можуть бути як технічні, пов’язані зі справністю пристрою, так і фізіологічні, наприклад, пошкоджена нігтьова пластина, довгі нігті чи покриття їх гель-лаком.
Може бути спазм судин, коли в людини замерзли руки, тож рекомендують міряти сатурацію в теплі.
Коли міряють сатурацію на фоні високої температури та на фоні нормалізації температури, показники різні.
Тому інтерпретувати показники пульсоксиметра мають лікарі та медичні працівники.
Загалом сатурація має оцінюватися в динаміці.
