Що заважає Зеленському проводити реформи

Більшість розпочатих у 2019 році системних перетворень загальмовані, а деякі, реалізовані раніше, — взагалі поставлені під загрозу знищення. Це насамперед торкнулося реформи прокуратури, судової системи, антикорупційної інфраструктури, йдеться у статті колишніх міністра закордонних справ Павла Клімкіна, секретаря РНБО Олександра Данилюка і генпрокурора Руслана Рябошапки на ZN.UA

У судівництві та системі кримінальної юстиції панують анархія, підприємництво і телефонне право.

Можна припустити, що бажання проводити зміни в судівництві, кримінальній юстиції, секторі безпеки у президента Володимира Зеленського є, проте воно, як і в інших питаннях, обмежується зоною власного комфорту та бажанням зберегти свою популярність.

Тому президент уникає будь-яких конфліктів, особливо з олігархами, озброєними медійними ресурсами. Тому нині він оточений не носіями цінностей і змін, а "перенощиками" неправомірної вигоди.

Автори пишуть про необхідність реформи Вищої ради правосуддя. Трансформувати її в орган, який би відповідав за відбір, оцінку діяльності та кар'єру, дисциплінарну відповідальність суддів і прокурорів, впроваджуючи єдині стандарти професії. Склад такого органу мала б формувати комісія досвідчених та авторитетних правників із бездоганною діловою репутацією, а відібраних ними кандидатів призначали президент і парламент. Своїх представників міг би пропонувати і з'їзд адвокатів.

Це дасть можливість ліквідувати систему органів, повноваження яких заплутані, дублюються та роздуті: Вища кваліфікаційна комісія суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, Державна судова адміністрація, Рада суддів та Рада прокурорів цілком можуть бути ліквідовані в результаті такої реформи, а вільні кошти спрямовані на підвищення якості здійснення правосуддя, зокрема впровадження електронного судочинства.

Також доцільно запровадити єдиний іспит на вступ до професії для тих, хто бажає в майбутньому працювати суддею чи прокурором. А одним із ключових критеріїв допуску до професії має бути доброчесність кандидата.

Автори радять ліквідувати вплив голів судових органів. Він досі залишається істотним, що дозволяє головам судів контролювати окремі суди, перетворювати їх на власний бізнес.

2 і 3 етапи переатестації прокурорів — в обласних і районних прокуратурах — фактично провалені: кадрові комісії переформатували таким чином, що це дозволяє контролювати процес на користь "правильних людей". Багато звільнених, але "потрібних" прокурорів повернулися на свої посади завдяки зміненим правилам атестації, на керівні посади в Офіс генерального прокурора та регіональні прокуратури призначені не кращі, а потрібніші.

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вважає прокуратуру "оком государєвим", а себе — заступницею президента. Очевидно, що вона не діє в інтересах громадян і не може якісно реформувати прокуратуру, йдеться у статті.

Тому пріоритетами на наступний рік мають стати реальне, а не фіктивне очищення прокуратури, її деполітизація і посилення незалежності прокурорів.

А реформа Конституційного суду має включати зміну підходів до добору та звільнення суддів. Зокрема створення комісії з юристів із бездоганною репутацією, яка добиратиме кандидатів на посади суддів, вноситиме їх для призначення президентові й парламенту. Також автори статті пишуть про впровадження процедури імпічменту суддів КС у парламенті у разі грубого порушення ними закону.

Якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то чинного главу держави Володимира Зеленського підтримали б 26,5% українців, які визначилися і пішли б голосувати, повідомила соціологічна група "Рейтинг".