План Б для Донбасу. Чи допоможе відключення Росії від системи SWIFT

Яким був план А, який так і не спрацював, та що за звір міжнародна система SWIFT, яку для Росії намагається відключити Кравчук?

Леонід Кравчук вибухнув черговою гучною заявою — так як план А щодо Донбасу не спрацював, то Україна переходить до плану Б. Вона має на меті пропонувати і вимагати від наших партнерів більш жорстких санкцій щодо Росії. Зокрема, мова йде про відключення Російської Федерації від світової платіжної системи SWIFT. Отже, давайте поговоримо про те, яким був план А, який так і не спрацював, що за звір міжнародна система SWIFT, яку для Росії намагається відключити Кравчук, і яким є світовий досвід застосування таких санкцій.
Я багаторазово намагався зрозуміти у чому полягає кінцева мета плану А. Якщо мова йде про повернення контролю над окупованою частиною Донбасу, то результат є наочним — зрозуміло, що мета не досягнута. Але які конкретні кроки були зроблені для досягнення цієї мети? Якщо одним з них було подивитися у очі Путіна, то він був виконаний президентом Володимиром Зеленським. Проте за це довелося заплатити досить велику ціну, адже український президент заради цього пішов на імплементацію формули Штайнмаєра.

Дії влади у цьому контексті нагадували мені стрибки на місці заради демонстрації якогось руху. Мовляв, ми ж не стоїмо, ми ж рухаємось, але результат нульовий. Я б навіть сказав, що завдяки цим невеличким стрибкам рух відбувався у бік Росії. Судіть самі: Зеленський погодився на імплементацію формули Штайнмаєра у українське законодавство, Єрмак власним підписом погодився зрадників Батьківщини називати «полномочными представителями», була невдала спроба розведення сил вздовж всієї лінії розмежування, були спроби розпочати так звані прямі переговори шляхом імплементації різних платформ «імені Сергія Сивохи». Тобто якісь дії відбувалися, але позитивних наслідків для України я, наприклад, не бачив. Тому я був би щиро вдячний, якби хоча б хто-небудь у цій країні пояснив, а в чому саме полягав той таємний план А, про який нам увесь рік розповідав Володимир Зеленський разом зі своєю командою і який врешті-решт провалився.

Що ж таке SWIFT, загрозою відключення якого погрожує Кравчук? Це спільнота міжнародних фінансових каналів зв’язку, тобто спеціалізована мережа каналів зв’язку між банками, розташованими по всьому світі. Цю систему заснували у 1973 році 248 банків з 19 країн світу. Її штаб-квартира знаходиться у Бельгії, і ця корпоративна організація підпорядковується законодавству саме цієї країни. На сьогоднішній день ця система об'єднує більше 17 тисяч фінансових організацій з більше 200 країн світу і більше ніж 1000 корпорацій. За ієрархією побудови це зірка, центр якої знаходиться саме у Бельгії, а всі інші установи здійснюють транзакції через цей центр.

Але не треба вважати, що SWIFT — це єдина система банківських розрахунків. За останні роки деякі країни створювали паралельні системи розрахунків, наприклад, Китай та Росія. Навіть країни ЄС у 2019 році запровадили власну паралельну структуру, чия штаб-квартира знаходиться у Парижі. Метою її створення був обхід санкцій проти Ірану. Окрім того, за останні роки, щоб уникнути зайвих питань і зайвого контролю підсанкційні країни — зокрема їх терористичні організації або ті, що займаються виготовленням та збутом наркотичних засобів — широко почали використовувати біткоїни, відслідкувати розповсюдження яких просто неможливо. Якщо коротко, то відключення від міжнародної системи SWIFT дійсно призведе до негативних наслідків, але не слід вважати, що це забезпечує повну фінансову блокаду.

Тепер щодо світового досвіду. Готуючи цей матеріал, я знайшов кілька випадків в історії, коли застосовувався такий вид санкцій, як відключення від платіжної системи SWIFT.

В 2017 році Північна Корея провела випробовування власних балістичних ракет, що викликало неабияке занепокоєння у світі. Навіть було проведене засідання Ради Безпеки ООН щодо розгляду цього питання. Внаслідок дій корейського режиму було прийнято рішення щодо відключення кількох банків цієї країни від міжнародної системи. Але менш ніж через місяць влада Бельгії з’ясувала, що далеко не всі банки, які були під санкціями, були відключені від цієї системи. Позаяк система юридично знаходиться в Бельгії і підпорядковується бельгійському законодавству, саме влада в цієї країні прийняла рішення щодо неможливості проведення відповідних транзакцій і такі транзакції були призупинені.

Наступного 2018 року схожі санкції були застосовані щодо Ірану. Треба розуміти, що коли вводяться санкції по відношенню певної країни, це не означає, що сама країна відключається від міжнародної системи чи це стосується абсолютно всіх її установ. Ні, санкції застосовуються до виключно юридичних осіб і їх перелік можуть налічувати сотні. Наприклад, під час застосування цих санкції щодо Ірану відключенню від системи SWIFT підлягали більше 7 сотень юридичних осіб: це і фінансові установи — різного роду банки, і юридичні особи — різного роду компанії та корпорації. Але під час введення санкції щодо Ірану був визначений перелік юридичних осіб, яким дозволили роботу у системі SWIFT, бо ці юридичні особи забезпечували реалізацію іранської нафти таким країнам як Корея, Індія та Японія.

Після трагічних подій 11 вересня 2001 року влада США отримала доступ до інформації щодо транзакцій, які здійснюються у цієї системі. Підкреслюю, що не взяла під контроль систему, а отримала доступ до інформації. Це абсолютно різні речі.

Україна має власний досвід застосування санкцій по відношенню до системи SWIFT. Мова йде про Автономну Республіку Крим. Після того як Росія анексувала півострів по відношенню до юридичних осіб, розташованих на анексованому півострові, були застосовані такі самі санкції - мова йде про відключення. Показовим є той факт, що на момент анексії на території АР Крим працювало близько 70 українських банків, на сьогоднішній день там працюють лише 6 російських. Окрема мова може йти про відсутність роботи Сбербанка России на території півострова, який пішов у 2014 році й так і не повернувся. Ось що про це каже голова Сбербанка Росії Герман Греф: «Нет такой схемы, которая позволила нам работать не попав под весь пул санкций, таких схем нет. Если бы они были, мы бы обязательно были там».

Разом з тим, Росія намагається знайти стежки для уникнення та мінімізації ризиків, пов’язаних з цими обмежувальними заходами. Зокрема Росія використовує добре відомий спосіб, коли інші банки застосовуються у якості фінансової прокладки. Окрім того, для фінансування незаконних збройних формувань, приватних військових компаній та здійснення різного роду операцій на територіях різних країн Росія використовує біткоїни. Для цього росіянами на підставних осіб придбана криптовалютна біржа.

Детальніше у відеоблозі Георгія Туки: