Туреччина перебрала на себе головування в силах надшвидкого реагування НАТО
У 2021 році Туреччина головуватиме в силах надшвидкого реагування НАТО, створених 2015 року у відповідь на анексію Росією Криму та військову агресію на Донбасі.
Туреччина з п'ятниці, 1 січня, перебрала на себе головування в силах надшвидкого реагування (VJTF) Північноатлантичного альянсу (НАТО). Як повідомили у штаб-квартирі Альянсу, для участі в силах надшвидкого реагування Туреччина виставить піхотну бригаду чисельністю 4,2 тисячі вояків. Бригада оснащена новітніми зразками турецької бойової техніки, протитанкових ракет і гаубиць.
Туреччина перебрала на себе головування у VJTF на тлі розбіжностей з іншими членами НАТО, які, втім, поки що особливо не впливають на військову співпрацю всередині Альянсу. Нещодавно США запровадили санкції щодо Туреччини у зв'язку із придбанням Анкарою в Росії новітніх російських зенітно-ракетних комплексів С-400. Водночас ЄС, більшість членів якого є також членами НАТО, погодив низку обмежувальних заходів щодо Анкари у зв'язку з турецькими діями з метою розвідки та розробки родовищ природного газу у Східному Середземномор'ї.
Сили VJTF (Very High Readiness Joint Task Force) НАТО було створено в першій половині 2015 року як відповідь на події в Україні - анексію Росією Криму та російську агресію на Донбасі. Відтоді ці сили вважаються насамперед елементом стратегії стримування щодо Росії. Їхньою відмінною рисою є вкрай високий ступінь готовності. Згідно з доктриною, передові загони сил надшвидкого реагування мають бути готовими до передислокації в потрібний регіон протягом 72 годин. Решта загонів VJTF повинні вкластися в термін від п'яти до семи днів. Для солдатів це означає, що їм, зокрема, не дозволяється відходити далеко від місця служби в період перебування в цих силах.
Головування в VJTF триває один рік. 2018 року в силах надшвидкого реагування Альянсу головувала Італія, 2019 року - Німеччина, а в 2020-му - Польща.
Джерело: Українська служба DW
