"Місце пам'яті та сили". Розповідаємо, чим зараз живе Чорнобильська зона

26 квітня в Україні вшановуватимуть 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Життя у вже колишній зоні відчуження кипить. Там взялись за ремонт центральних доріг, думають, що робити з дахом готелю "Полісся" у Прип’яті, оскільки взимку він тріснув через великий снігопад.

Напередодні річниці ми побували на ЧАЕС і розповідаємо в матеріалі, яка наразі ситуація на місці трагедії та що нового придумали для туристів.

У 2019 році четвертий реактор ЧАЕС накрили спеціальною аркою, яка отримала назву "Укриття-2". Її мета – стати майданчиком для подальшого розбору місця вибуху 1986 року. Тут під уламками перебуває близько 150 тонн радіоактивного палива.

Щоб потрапити під "укритий" реактор, потрібно пройти дозиметричний пост. Далі надягнути спеціальні бахіли, респіратор та рукавиці. Звичайна медична маска не підійде.

Цивільні люди сюди потрапити не можуть – сюди є лише хід працівникам ЧАЕС.

"Усередині не бігати, нічого не підіймати із землі", – одразу попередив заступник технічного директора ЧАЕС Сергій Кондратенко.

Найбільший "ворог" тут – це пилюка, яка може стати смертельною. Працівники пояснюють, якщо щось відпаде із замурованого реактора – підійметься радіоактивна хмара. Щоб її вивести, доведеться все приміщення дезактивувати – а це час та великі затрати.

Під накриттям 61-метровий реактор виглядає меншим, ніж здається. Усе через панелі, якими оздоблені стіни. Їхній блиск грає злий жарт – здається, що будівля не така і велика.

Повернутись з-під укриття можна також тільки через дозиметричний пост. Бахіли та респіратори потрібно викинути. Їх потім утилізують. А рукавиці виперуть та віддадуть працівникам на станції.

Хоч об'єкт офіційно і закритий, нині тут продовжує працювати понад 2,6 тис. людей. 95% з них живуть у Славутичі чи Чернігові. Приїжджають на роботу вахтовим методом. На коронавірус хворіє близько 350 осіб.

Мертве місто Прип'ять зустрічає дощем та періодичними викриками гідів, які контролюють туристів, щоб ті не лізли в будівлі.

Остання новина з Прип'яті – взимку тріснув дах найвідомішої будівлі міста-привида – готель "Полісся". Аномальний снігопад також наробив біди у ще кількох будівлях.

''Така ситуація в багатьох будинках – вони фактично розвалюються. Ніхто їх не ремонтуватиме, бо потреби немає,'' – розповіли представники Держагентства з управління зоною відчуження.

Однак тепер на деяких стінах міста з'явились нові графіті. Це проєкт "Ковчег Чорнобиля" художника Дениса Копилова. Він зобразив різних тварин зі всього світу в різних куточках міста.

У Прип'яті людей можна зустріти тільки у трьох точках. Досі тут працює спецпральня, водокачка та контрольно-пропускний пункт. Решта, кого тут можна побачити, – це туристи.

Туризм у Чорнобильській зоні, а особливо в Прип'яті, за останні п'ять років набрав масових масштабів.

Гід Маргарита почала працювати з відвідувачами зони два роки тому. Каже, що приїхала на екскурсію до подруги 2017-го. Жінці настільки сподобалось, що вона залишилась тут. До цього працювала вчителем молодших класів у селі в Здолбунівському районі Рівненщини.

"Мені так сподобалось тут, що я вирішила залишитись. Я тут була 3 липня на екскурсії, і через рік 3 липня підписала контракт на роботу", – розповіла жінка.

І справді – у Прип'яті чути тільки крики гідів, які шукають "своїх" туристів, та шум двигунів мікроавтобусів.

"Ми хочемо донести всім, що Чорнобиль безпечний. Він є свідченням того, що українці подолали проблему та контролюють ситуацію. Зона змінюється. І наше головне завдання, аби в неї з’явився новий сенс і вона перетворилася із зони відчуження на зону відродження", – пояснив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський.

За його словами, відвідування зони відчуження – це не просто відвідування туристичного об'єкта, це емоції.

"Запрошуємо всіх українців. Це місце пам'яті, місце сили, де кожен може надихнутися, зробити висновки", – сказав заступник міністра.

З початку року в Прип'яті для туристів готують нову локацію – покажуть техніку.

"Тут представлена техніка, яка брала участь у ліквідації аварії. Ці машини дезактивовані. Транспорт, який отримав велику кількість радіації, – нині на спецмайданчику", – розповів Максим Шевчук, заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження.

Серед експозиції – пожежні машини з Чорнобиля, чудернацькі вантажівки МАЗ та різноманітна спецтехніка, яка орала, перекидала та копала ґрунт.

Але найбільший інтерес викликала у всіх артилерійська самохідка Су-52 часів Другої світової війни. Нею викорчовували дерева та перекидали землю, розповіли працівники автопідприємства.

Тут можна побачити розібрану техніку – кабіни, рами чи спецтехніку. Її частково очистили від радіації.

''Радянський заповідник'' – неофіційна назва Чорнобиля за останні п'ять років.

У місті стоїть ледь не єдиний у вільній Україні пам'ятник комуністичному вождю Володимиру Леніну. Вулиці досі мають радянські назви та іменні таблички, а в їдальнях жінки носять білі накрохмалені чепчики.

У Чорнобилі нині проживає 60 самоселів. Понад 5 тис. осіб живуть вахтовим методом – 15 днів тут, 15 вдома. Це військові, поліцейські, лісники та персонал, що обслуговує. До катастрофи тут мешкало понад 45 тис. людей.

Сьогодні працює п'ять магазинів, три кафе. Популярне серед туристів відділення Укрпошти закрилось із початку карантину. Звідси любили надсилати листівки додому.

Нині жилими виглядають лише центральні вулиці. Решта – заросли плющем та деревами. Над ними височіють лише труби теплотрас, які ніхто не демонтовує. Будинки тут почали показувати свої нутрощі – стіни обвалились, але труби та проводка залишились висіти.

Люди одягаються тут у практичні напіввійськові костюми, масок на вулиці ніхто не носить.

Суворо тут слідкують за курінням. Вочевидь це через тогорічні пожежі. За словами голови Держагентства з питань управління зоною Дениса Костюка, досі залишились місця після лісових пожеж, де навіть трава не росте.

Але є і позитивні новини. Вперше з 90-х років у зоні відчуження почали ремонтувати дороги. Працюють підрядники Служби автомобільних доріг, які відбудовують головну магістраль із пропускного пункту ''Дитятки'' до ЧАЕС.

''Ми повністю відбудовуємо тут дорогу. До річниці відремонтовано буде 40 км дороги. Старий асфальт завеземо у Прип'ять. Там трохи посиплемо дороги, бо їздити стало неможливо'', – розповів заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження Максим Шевчук.

З кінця 2020 року Служба автомобільних доріг є балансоутримувачем майже 200 км доріг у Чорнобильській зоні.

Територія зони відчуження може стати територією можливостей для бізнесу та інвесторів. У планах чиновників: поділити її на кластери – промисловий, туристичний та біосферний. Усі три напрями мають свій потенціал. Найближчими місяцями запрацює нове ядерне сховище, уже працюють сонячні електростанції. Для туристів оновлюють інфраструктуру – відновлюють дороги та відкривають нові локації.