У школі Києва заборонили "неприпустимий" одяг, щоб "не бентежити інших"
Незважаючи на те, що на законодавчому рівні в Україні вже давно скасували шкільну форму, навчальні заклади можуть самостійно вводити правила в межах власного статуту.
Так, на сайті Державної художньої середньої школи імені Т.Г. Шевченка розмістили дрес-код, який забороняє дітям із зайвою вагою одягати легінси, а всі школярі взагалі повинні вибирати одяг так, щоб "не бентежити інших учнів".
ЗМІ розбирався, хто і для чого ввів у школі такі правила, чи діють вони на практиці і як на такий дискримінаційний дрес-код реагує влада.
"Не вдягати те, що може бентежити інших"
На офіційному сайті цієї школи поряд із розділами "Захист прав дитини" та "Захист від булінгу" розписано дрес-код, який із правами дитини не має нічого спільного.
Згідно з правилами:
школярам не можна одягати занадто яскраві речі;
заборонено взуття з відкритим носком;
дітям із зайвою вагою не рекомендують носити легінси або лосини;
заборонена занадто масивна біжутерія.
Зазначено, що такі правила були розроблені в межах проєкту "Шкільна форма", який виконувався групою соціальної підтримки за участю учнів 10 класів. У коментарі директорка школи Олена Авраменко підтвердила, що правила придумали учні, але вона з ними повністю згодна.
"Це діти розробили, що в нас рекомендується. Я з цим згодна, ми це оголошуємо і на наших зборах. Наприклад, не одягати те, що може бентежити інших. Я завжди попереджаю про велику кількість дірок на джинсах, кажу і на зборах батькам, і в індивідуальному порядку зазначаю. Адже є речі, неприпустимі для школи. Діти повинні розуміти, що вони йдуть працювати, а не на якусь дискотеку", – сказала директорка.
За її словами, в шкільному статусі прописана "вільна форма одягу", але певні обмеження є. Водночас вона все ж погодилася, що ознаки дискримінації можуть бути, і вказала на доцільність виправити на сайті "правила" на "рекомендації", адже заборони дійсно мають рекомендаційний характер. Директорка запевнила, що "на килим" дітей не викликають, але зауваження роблять.
"Я, наприклад, знайду, тихенько відведу в сторону і скажу: сонечко, давай не будемо навантажувати наших хлопчиків, у нас їх і так мало. І все, діти розуміють. У нас школа невелика, контакт із дітьми дуже тісний", – додала Авраменко.
Зараз правила дрес-коду розміщені на сайті без уточнень, що вони не є обов'язковими. Тим самим відповідна інформація вводить в оману. Так було і з однією дівчиною, яка в Instagram розповіла, як натрапила на шокуючі заборони в школі.
Реакція влади: омбудсмен заспокоїв, а депутат насторожив
Самі по собі правила, без механізму примусу, мало чого варті. Відповідальності за такі рекомендації немає, адже їх можна виконувати, а можна не виконувати, вважає освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.
"Тут важливо розуміти, що відбувається, якщо дитина ці правила не виконує. Якщо нічого – то нормально, просто рекомендації щодо стилю шкільного одягу. А ось якщо починають булити, цькувати, не допускати до занять – тоді це вже протизаконно. Рекомендація на те і рекомендація, яку можна виконувати, а можна ігнорувати. І за це немає ніякої відповідальності в будь-якій формі", – сказав він.
А ось депутати у Верховній Раді так не вважають. Мовляв, у самому документі містяться порушення, незважаючи на те, виконується він чи ні, сказав глава освітнього комітету Сергій Бабак.
"Ми нікого не змушуємо носити форму, школа в цьому питанні є автономною. Але засновниками шкіл є місцева влада, тобто якщо існує проблема з якоюсь конкретною школою – є департамент освіти міста, який контролює роботу цих установ. Але якщо будь-який офіційний документ містить порушення, значить порушення є, незважаючи на те, виконується документ чи ні. Це як закон, який може не виконуватися, але якщо КСУ визнав його неконституційним, то Рада цю помилку повинна виправити", – сказав Бабак.
ЗМІ будуть стежити, чи відреагують у школі на коментарі представників влади й чи змінять дискримінаційні правила дійсно на вільну форму одягу.
