Закон про національний спротив прийняли у першому читанні

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №5557 про основи національного спротиву.

Джерело: засідання парламенту 29 червня

Пряма мова голови ВР Дмитра Разумкова: "За 318. Рішення прийнято".

Деталі: Депутати також скоротили на половину терміни для підготовки законопроекту до другого читання.

За словами доповідача з питання міністра оброни Андрія Тарана, прийняття законопроєкту надасть можливість для "розбудови системи територіальної оборони та руху опору, які разом з підготовкою населення до захисту держави створять надійне підґрунтя для протидії агресії ворога".

Він додав, що реалізацію положень законопроєкту планується здійснити з 1 січня 2022 року.

Член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський додав, що комітет згаданий законопроєкт розглядав на засіданні 9 червня і рекомендує ухвалити його за основу та доопрацювати до другого читання.

Що у законі:

Закон визначає такі поняття як "національний спротив", "територіальна оборона", "рух опору", "добровольче формування територіальної громади" тощо.    

За законом, складовими національного спротиву є  територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Завданнями територіальної оборони є:

• участь у посиленні охорони та захисті держкордону;
• участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
• участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
• участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабміном;
• забезпечення умов для оперативного розгортання військ або їх перегрупування;
• участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
• участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора тощо.

Завданнями руху опору є:

• формування осередків руху опору;
• перешкоджання діям військ агресора;
• участь у проведенні спеціальних (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) операцій.

Завданнями підготовки громадян до національного спротиву є:

• сприяння набуттю громадянами України готовності до виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
  військово-патріотичне виховання громадян України;
• підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

За законом, загальне керівництво національним спротивом здійснює президент як верховний головнокомандувач Збройних сил.

Керівництво рухом опору здійснює головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ. А керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабміном.

Чому це важливо: Росія з березня нарощувала військову міць біля кордонів України на сході та в окупованому Криму під приводом військових навчань. Під заклики західних країн до деескалації російська влада анонсувала відведення сил, залучених до навчань, із 23 квітня, однак українська влада бачить лише виведення 3,5 тисяч військових із Криму.

Зеленський не виключав, що РФ може тримати напругу за допомогою війська щонайменше до вересня.

Передісторія:

• 25 травня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради закон про основи національного спротиву і у зв'язку з ним пропонував збільшити чисельність Збройних сил України на 11 тисяч військовослужбовців.