"Британія повернулась" і стратегічна допомога Україні. Чому есмінець ризикнув біля Криму
Інцидент з британським есмінцем Defender неподалік берегів анексованого Криму залишається однією з центральних тем західних ЗМІ.
Британська Daily Telegraph пише з посиланням на власні джерела, що голова МЗС Великої Британії висловлював занепокоєння щодо плану Лондона відправити корабель у води навколо півострова.
Кінець YouTube допису, 1
Втім, за словами видання, у британському уряді ніхто не ставив під сумнів право корабля проходити за цим маршрутом.
Загалом західні ЗМІ кажуть, що прохід корабля неподалік Севастополя можна пояснити цілою низкою причин - від напружених стосунків між Лондоном і Москвою до бажання британців нагадати Кремлю, що західний світ і досі вважає води навколо анексованого півострова українськими.
А от бурхливу реакцію Росії на появу есмінця пов'язують в тому числі з угодою про допомогу Британії у розвитку українських ВМС, яку на початку тижня сторони підписали саме на борту HMS Defender.
Законний прохід "без агресії"
В "ексклюзивному" матеріалі з посиланням на власні джерела Daily Telegraph пише, що міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб висловлював занепокоєння щодо проходу есмінця Defender неподалік Севастополя.
"Як розуміє Daily Telegraph, міністр закордонних справ заздалегідь попереджав, що Москва може спробувати використати прохід HMS Defender Чорним морем за маршрутом, який запропонував міністр оборони Бен Воллес", - наголошує видання.
Джерела газети кажуть, що зрештою відповідальність за фінальне рішення поклали на Даунінг-стріт та керівника уряду.
"Дискусії всередині уряду вказують на те, що ризики запропонованого прохожу були визнані, однак усі сторони начебто підтвердили, що у британського корабля є право здійснити законний прохід морем без агресивних намірів", - констатує Daily Telegraph.
Чому Британія пішла на ризик?
За словами авторитетного британського тижневика Economist, хоча версії подій від двох сторін суттєво відрізняються, важко сперечатися з тим, що інцидент є непересічною подією.
Західні країни постійно критикують Росію за анексію Криму, однак ані США, ані жодна інша країна НАТО і досі не ризикували відправляти свої військові кораблі у води навколо півострова, наголошує видання.
"Готовність Великої Британії піти на цей ризик пов'язана, з одного боку, з її напруженими стосунками з Росією, які так і не покращилися після того, як Росія три роки тому спробувала вбити колишнього розвідника Сергія Скрипаля в Англії", - наголошує тижневик.
Також Economist пов'язує те, що сталося у Чорному морі, з підтримкою Лондоном України, черговим результатом якої стала угода про подальшу співпрацю у військово-морській сфері, яку посадовці двох країн підписали саме на борту есмінця Defender.
Інцидент з кораблем до того ж стався на тлі приготувань України до масштабних навчань Sea Breeze, в яких візьмуть участь флоти 32 країн, зазначає тижневик. Росія вже заявляла, що навчання підвищать ризик "ненавмисних інцидентів".
За словами Economist, Джо Байден після зустрічі з Володимиром Путіним наголошував, що хоче мати "стабільні та передбачувані" стосунки з Росією, але також пообіцяв жорстку відповідь на будь-які спроби атакувати США в кіберпросторі або тиснути на Україну.
"Британія, здається, сфокусувалася на другій частині цього послання. Інші ж європейські країни думають про те, як покращити стосунки. 23 червня, поки HMS Defender проходив біля Криму, Франція та Німеччина закликали ЄС запросити Путіна на саміт європейських лідерів", - резюмує Economist.
"Операція з дезінформації"
Газета Daily Telegraph також вважає інцидент у Чорному морі відповіддю Росії на угоду про допомогу українським ВМС з боку Великої Британії, а також "класичною операцією з дезінформації".
"Те, що Крим і досі майже всюди визнається частиною України, що перебуває під окупацією Росії, не повинно стати предметом недоречних інтелектуальних дебатів про історію. Йдеться про міжнародне право, і світ не мусить дозволити Москві вигадувати факти заради підтримки свого дедалі більш крихкого і доведеного до розпачу режиму", - наголошує видання.
"Змусити перегорнути сторінку"
На думку американської New York Times, своїм проходом біля берегів Криму HMS Defender мав "тихо продемонструвати, що за законом ці води належать Україні".
Але те, що Росія агресивно відреагувала на такі наміри, не стало сюрпризом, наголошує газета.
"У політичному сенсі тема Криму є для росіян дуже чутливою", - цитує видання експерта Густава Гресселя.
"Вони хочуть змусити Захід де-факто визнати Крим (російським - Ред.) і перевернути сторінку".
Саме через це, каже газеті британський експерт Марк Галеотті, Британія та інші західні країни мусять нагадувати, що вони і досі відмовляються сприймати анексію Криму як здійснений факт.
Але, на думку пана Галеотті, ідеться також про геополітичні амбіції Великої Британії, зокрема її прагнення "продемонструвати після брекзиту, що якщо Америка повернулася, то і Британія теж".
New York Times наголошує, що попри інцидент, Франція та Німеччина запропонували ЄС провести перший з 2014 року саміт з Росією заради можливого покращення стосунків.
"Ця ідея засмутила лідерів деяких країн-членів ЄС, в тому числі міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса, який у коментарі Financial Times назвав її "безвідповідальним" проявом "історичної короткозорості".
ЄС відмовив ініціативі Берліна та Парижа.
Чи буде "перезавантаження"?
Ведуча британського телеканалу Channel 4 Кеті Ньюман пише у статті для газети Independent, що новина про "попереджувальні постріли" у напрямку корабля надійшла у час, коли вона записувала інтерв'ю з послом Росії у Великій Британії Андрієм Келіним.
За її словами, у відповідь на будь-які закиди на адресу Москви Келін вдавався до добре знайомої тактики - "ставити під сумнів докази щодо шахрайства та ворожих намірів Росії, навіть коли спецслужби по всьому світу кажуть, що ці докази є".
Кінець YouTube допису, 2
Як наголошує Ньюман, попри нещодавні американсько-російські переговори у Женеві, прем'єр-міністр Борис Джонсон навряд чи зустрічатиметься з Путіним.
"І хоча лунають повідомлення про те, що Берлін і Париж виступають за "перезавантаження" відносин з Москвою, важко уявити, що Росія зможе позбутися свого статусу вигнанця, продовжуючи використовувати "Новачка" проти своїх ворогів всередині країни і за кордоном", - зазначає журналістка.
