Що таке соларпанк і чи може він врятувати планету?
Пишні зелені міста з садами на дахах, плавучі села, транспорт, що живиться чистою енергією, та сповнені надією науково-фантастичні казки. Уявіть собі світ, у якому технології використовують задля спільного блага людей і планети.
Це - соларпанк. Термін, запроваджений у 2008 році, стосується мистецького руху, який зображає, як могло б виглядати майбутнє, якби ми жили у гармонії з природою у сталому та егалітарному світі.
"Соларпанк - це дійсно єдине вирішення екзистенційного глухого кута кліматичної катастрофи, в якому ми опинилися як вид", - каже Мішель Тулумелло, викладачка мистецтва соларпанку в штаті Нью-Йорк.
"Якщо ми хочемо вижити і залишити речі, які для нас важливі на Землі, це потребує фундаментальних змін у нашому світогляді, коли ми повністю змінюємо свій світогляд із конкурентного на кооперативний", - каже вона.
Але який вплив цей утопічний рух має на технологічну індустрію? Чи є він джерелом натхнення? Чи взагалі до нього прислухаються?
Відновлювана енергія - маніфестація естетики соларпанку, каже Тейт Кантрелл з Verne Global
Verne Global керує центром обробки даних у кампусі в Ісландії, що працює на 100% відновлюваній енергії.
Головний технологічний директор компанії Тейт Кантрелл каже, що надприродний ландшафт Ісландії ідеально пасує соларпанку.
"Ідеали соларпанку передбачають технологію, яка зникає у довкіллі. А технологія, що працює на відновлюваних джерелах енергії, є буквальною частиною кругової економіки - яка знищує відходи шляхом постійного використання ресурсів. Ця синергія робить відновлювану енергію цілком реальною маніфестацією майбутнього соларпанку", - каже він.
Але не всі компанії, які працюють у зеленій економіці, знають про рух.
Деніел Еггер - головний комерційний директор швейцарської компанії Climeworks, яка вловлює вуглекислий газ (CO2) безпосередньо з повітря за допомогою машин, що працюють на відновлюваній енергії або енергії з відходів.
Багато хто розглядає технології уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) як важливий спосіб контролю рівня СО2.
"Наша мета - надихнути мільярд людей видалити вуглець з повітря, - говорить він. - Безумовно, робити це самостійно не наша мета, ми повинні бути частиною екосистеми".
Ісландські ландшафти надихають прихильників соларпанку
Однак попри те, що його компанія прагне подолати зміни клімату та залучати ширшу громадськість, пан Еггер каже, що їм небагато відомо про соларпанк.
"Не те, що ми не цінуємо думки інших, але Climeworks і соларпанк не дуже сильно перетинаються", - каже він.
Можливо, когось відлякують анархічні підтексти панку?
"Розповіді людям, що їм потрібно більше долучатися до соларпанку, набагато менше заохочують їх, ніж заклик проявляти власну уяву", - каже Фібі Тікелл, науковиця, системна дизайнерка, соціальна підприємиця та співзасновниця компанії Moral Imaginations, яка співпрацює з університетами, місцевими радами та громадами з метою змінити світ на краще.
"Кожна компанія та корпорація знають, що для того, щоб вижити у майбутньому, їм потрібні працівники, які мають творчі здібності, здатні проявляти фантазію та бути стійкими у мінливому, невизначеному, складному, неоднозначному світі", - вважає пані Тікелл.
"Ми сподіваємось, що вони продовжать творити в світлі ідей соларпанку", - каже вона.
Канадська фірма Carbon Upcycling Technologies (CUT) - одна з організацій, яка використовує соларпанк, щоб передати своє бачення. Її реакторна технологія дозволяє розщеплювати матеріал і поглинати CO2, створюючи покращені добавки до бетону.
У 2020 році CUT запустила споживчий бренд Expedition Air, який продає такі товари, як картини та футболки з матеріалів, виготовлених шляхом уловлювання вуглецю. Коріння цього кроку - у соларпанку та програмі Artist in Residence.
Медісон Савілоу
"Щойно ми почали працювати з митцями, щоб продемонструвати, як матеріали з уловленого вуглецю можна використовувати у багатьох продуктах, ми почали отримувати запити від компаній та великих брендів, які хочуть інтегрувати наш матеріал у свою продукцію", - каже Медісон Савілоу, керівниця підприємства в Expedition Air.
Один з їхніх основних рушіїв - дозволити споживачам взаємодіяти з вуглецевими технологічними матеріалами, каже вона, і уявити собі майбутнє, в якому продукти та мистецтво насправді є поглиначами вуглецю.
Але використання мистецтва та уяви, щоб змусити більші фірми діяти, недостатньо. Ідеї соларпанку також включають обмін знаннями та орієнтацію на громаду, а не на ієрархію, прибуток та надмірне багатство меншості. Це потребує змін системи. Пані Тулумелло каже, що знає кількох соларпанків, які працюють у технічному секторі.
"Я вважаю, що наші погляди там набирають популярності. Невеликі, спритні, екологічно чисті високотехнологічні стартапи з кооперативними структурами - це ті компанії, які підтримує соларпанк", - каже вона.
Олівці, виготовлені з уловленого вуглецю
В основі багатьох таких бізнесів лежить принцип відкритого коду. Одним із прикладів є американська компанія Open Source Ecology, яка розробляє промислові машини, такі як трактори, печі або цементні машини та безкоштовно ділиться своїми дизайнами в інтернеті. Її мета - створити економіку з відкритим кодом.
Еллі Дей, інженерка-програмістка та ентузіастка соларпанку, каже, що мета справжнього соларпанку не має полягати у досягненні прибутку.
"Звичайно, капіталізм може внести свій внесок у технологію, але люди завжди мають бути важливішими за прибуток. Тож якщо технологічні компанії можуть допомогти поширити принципи соларпанку без викривлення його змісту, мене це влаштовує", - каже вона.
Соларпанк суперечить принципам багатьох великих технологічних компаній, але він залишається величезною та невикористаною можливістю як для натхнення до інновацій, так і для передачі нових ідей, стверджують його прихильники.
"Технологічна індустрія, соціальна справедливість та екологічна індустрія часто вважають себе досить окремими і навіть воюють між собою, - каже пані Тікелл. - Соларпанк - це дуже потужний культурний інструмент, який дійсно може об'єднати зусилля у цих секторах".
