"Бронефутболка": як нові технології полегшують куленепробивний жилет
Бригадний генерал Рорі Копінджер-Саймс пішов у відставку з Королівської морської піхоти минулого року, прослуживши 37 років.
За цей час екіпірування британських морських піхотинців дуже сильно змінилося. Зокрема засоби індивідуального захисту.
"Бронежилет еволюціонував на моїх очах, - каже ветеран. - Він ставав ефективнішим, але й важчим, і в цьому була проблема".
Перші бронежилети виготовляли з кількох шарів товстого й міцного синтетичного нейлону, розробленого під час Другої світової війни американським концерном DuPont, а окремі елементи, що захищають найбільш важливі місця і називаються травматичними пластинами - зі склопластику. Протягом останніх десятиліть жилети роблять з кевлару, а травматичні пластини - з металу або кераміки.
Копінджер-Саймс каже, що кевларові жилети досить практичні, але вказує на їхні очевидні недоліки.
"Зрозуміло, що ходити в такому жилеті в жаркому кліматі - задоволення невелике, - пояснив він. - Через його велику вагу доводиться зменшувати кількість вантажу, який несе на собі військовослужбовець, а мати побільше боєприпасів життєво важливо".
Повний вдосконалений варіант американського тактичного бронежилета (Outer Tactical Vest) з чотирма травматичними пластинами й посиленим захистом шиї та паху важить 14 кілограмів. Жилет часів В'єтнамської війни важив 3,6 кг.
Кожен зайвий кілограм підвищує й без того величезне навантаження на сучасного солдата.
Разом зі зброєю, набоями, сухим пайком і всім іншим американські піхотинці в Іраку й Афганістані носили на собі 45 кілограмів вантажу - важко навіть для сильної та тренованої людини.
Така вага буває небезпечною для здоров'я. За даними американського управління у справах ветеранів, кількість військових, звільнених зі служби через захворювання і травми опорно-рухового апарату, з 2003-го по 2009 рік збільшилася в десять з гаком разів.
Міцний і недорогий, кевлар понад сорок років служив основним матеріалом для виготовлення бронежилетів.
Зараз на заміну йому йде новий термопластичний полімер з довгою назвою "надмолекулярний поліетилен високої щільності" (UHMWPE).
Унікальні властивості йому надає переплетення довгих молекул. Виробники стверджують, що деякі види UHMWPE за тієї ж ваги у 15 разів міцніші за сталь.
Власне, нічого особливо нового в них немає. Цей клас речовин відомий не один десяток років. Але лише нещодавно вони вийшли на ринок і привернули увагу багатьох армій світу.
Бронежилет має зупиняти кулі та розсіювати кінетичну енергію
Щоправда, тут є одна складність. Бронежилет має охороняти свого носія не тільки від проникної, але й від ударної дії куль і осколків, а в цьому плані новий матеріал менш ефективний через більшу гнучкість. Куля його не проб'є, але військовослужбовець все одно загине, як від удару кувалдою.
Найпоширеніше рішення поки полягає в тому, щоб доповнювати UHMWPE класичним нейлоном і іншими елементами, а це знову збільшує вагу.
Директор з вибухів і балістики фірми Skydex зі штату Колорадо Колін Метцер каже, що потрібні нові матеріали з покращеними властивостями. Великі перспективи має, наприклад, використання карбіду бору для виготовлення керамічних захисних пластин.
"Йде постійний пошук матеріалів, здатних підвищити ефективність і знизити вагу індивідуальної броні", - каже він.
Навіть незначні поліпшення вагових або захисних характеристик, а тим паче одночасно, здатні істотно змінити життя військових і поліцейських.
Боєць у важкій амуніції стає менш швидким і спритним, що особливо позначається на його здатності долати височини й перепони.
"Можливість швидко забратися у безпечне місце - питання життя і смерті. Зрештою, найкраще, щоб у тебе взагалі не влучили", - говорить доктор Метцер.
Фахівці, що працюють на американську армію, сподіваються, що нанотехнології, які дозволяють змінювати властивості речовин на молекулярному рівні, приведуть в майбутньому до створення надлегкої еластичної броні, яка мало відрізняється від звичайного одягу.
Провідним британським фахівцем у цій галузі є Алан Далтон, професор Сассекського університету, консультант нанотехнологічної компанії Advanced Material Development і засновник фірми Vestguard, що поставляє бронежилети британському й американському міністерствам оборони.
Він вважає, що футуристичні надлегкі матеріали дозволять об'єднати засоби захисту та інші важкі предмети з екіпірування військових в єдиний комплекс.
"Наприклад, можна прикріпити антени безпосередньо до тканини або жорсткого каркаса форменого бронежилета", - прогнозує Далтон.
Нанотехнології - ключ до нових надміцних матеріалів, каже професор Далтон
Далтон передбачає також створення пристроїв, вмонтованих у солдатське спорядження, які роблять його зовнішню температуру відповідною довкіллю, й таким чином боєць стає невидимим для теплових локаторів - подібно до інопланетного Хижака з однойменного голлівудського блокбастера 1987 року.
"Якби я мав такий бронежилет з вбудованою антеною, батареєю електроживлення і кишенями для всього необхідного, це сильно полегшило б мою службу", - каже відставний генерал Копінджер-Саймс.
