"Ми повинні жити краще!" Що насправді спровокувало протести в Казахстані і до чого тут Росія
У перші дні нового року Казахстан охопили масові протести: вони розпочиналися як акції проти підвищення цін на пальне, але дуже швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами.
Влада країни відреагувала масовими затриманнями демонстрантів, силовими заходами та блокуванням інтернету.
ЗМІ розповідають, чим насправді незадоволені люди, що робитиме влада і до чого зрештою призведуть ці протести.
Чому люди вийшли на вулиці?Причина невдоволення – підвищення цін на скраплений нафтовий газ, яким заправляють більшість автомобілів. Вартість зросла з 50-60 до 120 тенге за літр (приблизно з 3,7 гривень до 7,5 гривень).
Такі зміни влада країни пояснила тим, що з 1 січня ціни на пальне стали вільними та визначаються балансом попиту та пропозиції. Першими 2 січня протестувати почали мешканці міста Жанаозен на заході Казахстану. Але дуже швидко мітинги поширилися й на інші міста.
Уже до 4 січня демонстрації охопили Алмати, Уральськ, Актобе, Тараз, Шимкент, Кокшетау, перші акції солідарності спробували провести в столиці країни Нур-Султані. Найчисленніші мітинги пройшли в Мангістауській області на південному заході країни, зокрема в Актау (близько 16 тисяч осіб) та в Жанаозені (до 10 тисяч протестувальників).
Демонстранти вимагають не лише зниження цін на газ, а й відставки уряду, скорочення безробіття, а також викорінення корупції та кумівства. Люди скандують: "Шал кет!" ("Геть діда") – це адресовано колишньому президентові країни Нурсултану Назарбаєву, який 29 років обіймав цю посаду, а зараз очолює Раду безпеки Казахстану.
Що каже влада?
3 січня в уряді заявили про неможливість повністю виконати вимоги протестувальників, оскільки це суперечить законам ринку. Але намагаючись погасити протести, влада Казахстану таки оголосила про зниження цін на газ більш ніж удвічі, до 50 тенге за літр. Щоправда, лише у Мангістауській області, де спочатку й спалахнули протести.
Водночас президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав учасників мітингів "не слідувати закликам деструктивних осіб", які нібито зацікавлені "у підриві стабільності та єдності нашого суспільства". Проте це не зупинило протести.
З 5 січня в Мангістауській та Алматинській областях введено режим надзвичайного стану. Він триватиме до півночі 19 січня і включає:
комендантську годину з 11 вечора;
обмеження на в'їзд у регіони та пересування всередині них;
заборону на масові заходи та страйки;
вилучення зброї та боєприпасів у населення.
На тлі протестів глава держави прийняв відставку уряду та доручив запровадити державне регулювання цін на соціально значущі продукти. Крім того, він запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення терміном на 180 днів.
Також глава держави звільнив з посади держсекретаря Кримбека Кушербаєва та призначив на цю посаду свого помічника Єрлана Каріна. Заступник керівника адміністрації президента Казахстану Мурат Нуртлєу став першим заступником голови Комітету національної безпеки.
Пізніше Токаєв звернувся до народу і заявив, що обійме посаду голови Ради безпеки країни. Також президент пообіцяв максимально жорстко діяти проти протестувальників. Учасників вуличних акцій він назвав змовниками, які мають продуманий план дій і які "мотивовані фінансово".
Чого хочуть казахи та до чого призведе протест?
Про те, що означають усі ці події, OBOZREVATEL поговорив із керівником найбільшого опозиційного каналу БАСЕ у Казахстані Айдосом Садиковим.
Про справжні причини протесту
Журналіст вважає, що підвищення ціни газу стало тригером для протесту. Справжня ж причина – загальне невдоволення назарбаївською владою, економічною ситуацією в країні, низькими зарплатами та виплатами, умовами життя та ставленням влади до народу.
"Влада вже знизила ціну на газ, проте це не погасило мітинги. Навпаки, після цього протести почали ще більше наростати. Зараз весь Казахстан піднявся, вже йдуть політичні вимоги – зокрема, перехід до парламентської республіки. Режим остаточно набрид народу, тому люди хочуть, щоб влада була обраною та змінюваною", – каже він.
Про вимоги протестувальників
Садиков зазначає, що одна з головних вимог протестувальників – обираність акимів (керівники областей) і президента. "Оскільки в Казахстані такого не відбувається, все робиться авторитарно", – пояснює журналіст.
Опозиціонер також згадує ситуацію з природними ресурсами. "Усі чудово знають, що нафтовою сферою керує зять Назарбаєва Тимур Кулібаєв. Він – доларовий мільярдер, його статки становлять понад 6 млрд доларів. А понад 40% нафтових ресурсів перебуває в руках китайських компаній. Але з такими ресурсами, які має Казахстан, усі розуміють, що громадяни можуть і повинні жити краще", – додає опозиціонер і підкреслює, що народ хоче націоналізації природних багатств країни.
Про вплив Росії
Журналіст каже, що на російських пропагандистських каналах уже показують, як мітингувальники нібито підпалюють машини та штурмують державні будівлі. Проте, вважає Садиков, усе це насправді роблять агенти Комітету національної безпеки Казахстану (КНБ).
"Сьогодні штурмом нібито намагалися взяти акімат Актюбинської області. Але активісти стверджують, що всі ці люди ще вчора намагалися записатися до лав мітингувальників і спровокувати їх на силові дії проти влади. Їх прогнали, але сьогодні вони знову зібралися і при підготовлених камерах почали штурм. Тобто влада прагне показати, що на вулицях стоять не мирні люди, а терористи та екстремісти, які хочуть громити і вбивати", – наголосив він.
Що ж до майбутнього протестів, то опозиціонерові важко робити прогноз. За його словами, казахстанський режим дуже сильний і має величезні статки. До того ж, йому допомагає російська влада.
"За нашими даними, зараз серед спецназівців перебувають співробітники ФСБ Росії. Особливо на заході Казахстану. Ми, звісно, документи не перевіряли, але по обличчях цих людей зрозуміло, що це вихідці не з Казахстану", – резюмував Садиков.
Загалом ситуація загострюється з кожною годиною. ЗМІ повідомляють про повне від'єднання інтернету. Протестувальники захопили резиденцію президента в Алмати, а на вулицях великих міст відбувається дедалі більше зіткнень між поліцією та мітингувальниками.
