Астрономи виявили чорну діру, яка «ховається» у кільці космічного пилу
Відкриття стало підтвердженням теорії, висунутої 30 років тому.
Астрономи за допомогою Дуже великого телескопа змогли поспостерігати за хмарою пилу в галактиці Месьє 77, всередині якої ховається надмасивна чорна діра. Як повідомляє Європейська південна обсерваторія, ці спостереження підтверджують припущення, зроблене понад 30 років тому, і дають змогу вченим по-новому поглянути на природу активних галактичних ядер.
Активні галактичні ядра (AGN) - це джерела величезної енергії, що породжується чорними дірами, які знаходяться у центрах деяких галактик. Чорні діри поглинають гігантські кількості космічного пилу та газу. Але перш, ніж бути поглиненою, ця речовина спрямовується спіральною траєкторією до чорної діри, виділяючи при цьому енергію, яка часто перевершує повну енергію, що випромінюється всіма зірками галактики.
Вперше ці яскраві об'єкти виявили у 1950-х роках, відтоді астрономи цікавляться природою активних галактичних ядер. У ході нового дослідження вчені спостерігали за галактикою Месьє 77 та зареєстрували щільне кільце космічного пилу та газу, яке приховує надмасивну чорну діру. Це відкриття є ключовим аргументом на користь висунутої 30 років тому теорії, відомої як Єдина модель AGN.
Вчені вже знають, що існують різні типи активних галактичних ядер. Деякі з них породжують сплески радіовипромінювання, інші є «радіоспокійними», деякі яскраво світяться у видимому світлі, інші поводяться спокійніше. Разом з тим, згідно з Єдиною моделлю, всі активні галактичні ядра є надмасивними чорними дірами, оточеними щільним пиловим кільцем.
Всі ж таки відмінності, що спостерігаються в AGN, обумовлені їхньою орієнтацією, ракурсом, під яким чорна діра і диск, який оточує її, видно з Землі. Тип, до якого відносять активне галактичне ядро, залежить від того, як пиловий диск закриває її від погляду.
Раніше астрономи за допомогою Дуже великого телескопа знайшли шість галактик, які оточують надмасивну чорну діру. Відкриття дозволить вченим зрозуміти, як надмасивні чорні діри могли утворитися та досягти колосальних розмірів за короткий час.
