Росію загнали в кут і дотискають: що задумав Путін, погрожуючи визнати "Л/ДНР"
Попри передбачення західних ЗМІ, 16 лютого РФ не вторглася на територію України.
Проте сталася інша важлива подія – російська Держдума проголосувала за звернення до президента із закликом визнати так звані "ЛНР" та "ДНР".
Це свідчить про те, що у Росії залишився тільки один вихід: звинуватити Україну в провокації на Донбасі, оголосити про вихід із мінського процесу, визнати своїх терористів і розмістити на сході України війська ОДКБ. І, як видно з подій останніх днів, цей процес уже запущено.
Докладніше читайте далі.
Операція "визнання"Поки кремлівська пропаганда розповідає, як українці ледве зводять кінці з кінцями, росіяни почали отримувати платіжки із захмарними тарифами. За рік споживчі ціни (інфляція) зросли на 8,73%. Бензин подорожчав майже на 9%. Люди масово скаржаться на різке підвищення вартості опалення.
"На зустрічах із виборцями, у соцмережах постійно порушується питання зростання платежів за житлово-комунальні послуги, особливо цього року за опалення – збільшення на 40%. Це дуже позначилося на сім'ях із невисоким доходом", – нещодавно заявив віцеспікер Держдуми Сергій Неверов.
Тому в Кремлі вирішили відволікти росіян міфічними зовнішніми загрозами, такими як ворожа Україна та наближення ненависного НАТО до російських кордонів. Проте "ура-патріотизм", який так уміло використовує пропаганда, дав збій, а спроба залякати Київ виявилася безуспішною.
Напруження пристрастей досягло граничної точки 16 лютого – в день, на який було "призначене" вторгнення РФ. Але цього не сталося. Незрозуміло – чи на Путіна вплинули серйозні попередження президента США про майбутні санкції і продемонстрована єдність членів НАТО; чи ніякої загрози й не було – тільки блеф.
Неважливо, який із варіантів правильний – можливо, ніякий, – але без повномасштабного вторгнення Путіну треба пояснити своїм громадянам та світу, чому російські війська протягом кількох місяців трималися біля українських кордонів.
Очевидно, що однією з головних цілей російського керівництва було змусити Україну виконати Мінські домовленості. А Київ рішуче відкинув цю вимогу: ухвалювати угоди за сценарієм Кремля ніхто не буде. На тлі цієї політичної поразки у Держдуми й виникла ідея звернутися до Путіна з проханням про визнання ОРДЛО.
Сказати: "Вибачте, не розрахував наслідки!" та відвести війська Путін не може. Таке рішення стане гучною поразкою глави РФ, адже він живе за старими кримінальними законами: дістав ніж – бий. Тому в кремлівського лідера залишається лише один реальний вихід: визнати так звані "ЛНР" та "ДНР" – тобто, фактично, легалізувати російську військову присутність у Луганську та Донецьку.
Про готовність визнати ці квазіутворення заявив і самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. З недавнього часу саме Росія та Білорусь складають "кістяк" ОДКБ, яку Путін вже успішно випробував під час січневих подій у Казахстані.
Загострення на Донбасі
Те, про що з жовтня попереджали Україну західні партнери, сталося – Росія пішла у наступ. З єдиним винятком. Поки американські та європейські медіа лякали широкомасштабним вторгненням зі взяттям Києва та Харкова, Москва влаштувала військову провокацію на Донбасі.
"Операція під чужим прапором" – саме так британський прем'єр-міністр Борис Джонсон назвав загострення в ОРДЛО. Попереджав про це і президент США Джо Байден: чужими руками Росія може спровокувати воєнний конфлікт, звинувативши Україну.
Власне, вранці 17 лютого це й сталося. Бойовики "ДНР" та "ЛНР" розпочали масовані обстріли — під вогонь потрапили 22 населені пункти. У Станиці Луганській обстріляли дитячий садок, унаслідок чого контузило трьох вихователів. Також пошкоджена низка будівель. Бойовики обстріляли школу у Врубівці неподалік міста Попасна. За добу поранення отримало щонайменше чотири особи, зокрема українські військові.
Стрілянина тривала до пізнього вечора. Пошкодили газопровід і залізничну станцію. До вечора четверга влучили в житловий будинок у Станиці Луганській – на щастя, загиблих і постраждалих немає. За даними пресцентру ООС, загалом 17 та 18 лютого окупанти понад 100 разів порушили режим припинення вогню.
У п'ятницю ввечері ватажок бойовиків "ДНР" Денис Пушилін оголосив про евакуацію жінок, дітей та людей похилого віку на територію Росії. За його словами, Київ нібито "найближчим часом віддасть наказ українській армії розпочати наступ" на псевдореспубліки.
Як стверджує лідер донецьких терористів, "сили противника перебувають у бойовому стані й готові до силового захоплення Донбасу". Також він зазначив, що "збройні сили "ДНР" цілком здатні захистити цивільне населення та інфраструктуру".
Президент Володимир Зеленський і глава МЗС Дмитро Кулеба назвали це провокацією та закликали Захід засудити порушення Росією перемир'я. А в українській армії та РНБО запевнили, що Україна не планує жодного наступу на окупований Донбас, а місцеве населення вводять в оману.
Історія повторюється
Те, що зараз відбувається на Донбасі, дуже схоже на події 14-річної давності в Грузії, коли після провокаційних обстрілів населених пунктів, демонстративної евакуації жителів не підконтрольних Тбілісі грузинських територій до Південної Осетії увійшла армія Росії.
Так, 5 серпня 2008 року, за три дні до введення російських танків на тій підставі, що армія Грузії пішла у наступ на Цхінвалі, у місцевих ЗМІ з'явилася інформація про евакуацію дітей та масовий від'їзд місцевих жителів.
Приводом для обстрілу стала диверсія 1 серпня, внаслідок якої отримало поранення шестеро грузинських правоохоронців. У відповідь на численні провокації з боку Південної Осетії, включно з артилерійськими обстрілами 6-7 серпня, Грузія пішла в наступ.
Військові змогли увійти до Цхінвалі, проте 8 серпня російські літаки почали атакувати грузинські позиції та бомбардувати місто Горі. На територію Грузії вторглися танки РФ, які швидко підійшли до Тбілісі. Підсумком п'ятиденної війни стало визнання Кремлем територій Південної Осетії та Абхазії. Сьогодні ці регіони перебувають під повним контролем керівництва країни-агресора.
Цікавою є й інформація, яку вдалося з'ясувати українському журналісту Сержу Харитонову. За його словами, ватажок "ДНР" записав відео про початок евакуації громадян окупованих територій ще 16 лютого. А папка, яку змогли дістати з метаданих цього відео, називалася "Кидок мангуста".
Зазвичай таким висловом називають тактику хибних випадів, які мангуст робить проти змії, змушуючи її кидатися вперед. Після кількох таких випадів тіло змії витягується і втрачає швидкість. Тоді тварина кидається по-справжньому, прокушує мозок змії та вбиває її. Паралелі із сьогоднішньою ситуацією очевидні.
Питання у рубежах
Визнання Кремлем терористів "Л/ДНР" стане "похороном" Мінських домовленостей – єдиного документа, на якому має бути заснований мирний процес на Донбасі. Про це говорить не лише українська влада, а й західні політики.
І наївно думати, що у Кремлі цього не розуміють. Тому напрошується очевидний висновок: Путін змирився з тим, що продавити "Мінськ" на своїх умовах не вийде, і перейшов до плану "Б".
У чому ж він полягає? Справа в тому, що в "конституції" псевдореспублік проголошено суверенітет над усією територією Луганської та Донецької областей (але за фактом терористи захопили лише половину). А це такі великі міста, як Сєвєродонецьк, Слов'янськ, Краматорськ та Маріуполь, що мають порти та вихід до Азовського моря. Їх контролює український уряд.
Зараз у Путіна залишається не так багато опцій:
просто відступити він не може – це означатиме поразку не тільки в очах міжнародної спільноти, а й власних громадян.
на повномасштабне вторгнення Росія піти теж не наважиться – кривава війна в центрі Європи остаточно переведе Путіна з розряду світових лідерів у розряд міжнародних злочинців поряд із Гітлером.
Тому російський лідер може вибрати найменше із зол – влаштувати провокацію на Донбасі, звинувативши в ній Україну, оголосити про вихід із "Мінська", визнати "ДНР"/"ЛНР", розмістити там війська ОДКБ і спробувати зробити псевдореспубліки вигідними для себе, прорубавши вихід до Азовського моря, а в ідеалі – до Криму.
Як повідомлялось, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, високий представник ЄС Жозеп Боррель та президент США Джо Байден відреагували на обстріли з боку російських збройних формувань на Донбасі. Політики засудили дії Росії, закликали до негайної деескалації конфлікту. А міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що у разі повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Захід запровадить жорсткі санкції проти газопроводу "Північний потік-2".
